Національний банк не заважає “Укрпошті” розширювати свою діяльність та надавати послуги. Компанія може це робити в межах чинних регуляцій та наявних дозволів без отримання банківської ліцензії.
“Укрпошта” могла і може функціонувати як агент банків, ставши фінансовим супермаркетом, проте, безумовно, це занадто просте і швидке рішення для особи з амбіціями та схильністю до витрат коштів платників податків”, – зазначив Олейник.
В якості прикладу він нагадав про нещодавнє висловлювання керівника “Укрпошти” щодо організації прийому платежів у селах. За словами Олейника, нічого з точки зору регуляцій та дозволів не змінилося.
Позиція Нацбанку
В НБУ звертають увагу, що публічні нападки генерального директора “Укрпошти” на регулятора спрямовані на бажання керівника компанії отримати банківську ліцензію.
Зокрема, в останньому інтерв’ю Смелянський розкритикував Нацбанк, заявивши, що через поточну політику НБУ мешканці прифронтових територій опинилися в складних умовах.
“Обраний Смелянським підхід – публічні заяви замість реальних дій – не вирішує, а лише погіршує проблеми компанії. Існують чіткі цивілізовані механізми та вимоги в законах, і там не передбачено індивідуального підходу, якщо генеральний директор компанії дає багато інтерв’ю”, – говорить Олейник.
Він вважає, що спекуляція на безуспішних спробах отримати банківську ліцензію – це не більше ніж піар-ход.
“Для отримання ліцензії перш за все потрібно подати клопотання в НБУ у встановленому порядку, що, незважаючи на численні публічні заяви, досі не було зроблено”, – пояснив заступник голови НБУ.
Фінансові проблеми “Укрпошти”
В НБУ наполягають, що конфлікт, який вигадує та тиражує Смелянський – це міф.
“Національний банк виконує свої функції з регулювання та нагляду в межах закону, піднаглядний суб’єкт – намагається публічно дискредитувати дії регулятора та маніпулює фактами замість того, щоб нарешті вирішити наявні проблеми”, – говорить Олейник.
Він нагадав, що Національний банк вже заявляв про ці проблеми – у відповідь на систематичні та хибні публічні заяви ми також були змушені вийти в публічну площину. Первинна причина проблем компанії – неналежна система корпоративного управління.
“Укрпошта” – єдине державне підприємство критичної інфраструктури без функціонуючої наглядової ради. Компанія не має стратегії, плану операційної стійкості та є хронічно збитковою”, – додають в НБУ.
Там пояснили, що фінансовий результат “Укрпошти” за 2025 рік “покращився” до чистого збитку в 207 млн гривень проти 413 млн гривень збитку попереднього 2024 року.
При цьому операційний результат компанії залишився стабільно негативним – 415 млн гривень операційного збитку в 2025 році проти 403 млн гривень операційного збитку в 2024 році.
Загальний фінансовий результат покращився за рахунок продажу активів компанії, частину з яких “Укрпошта” одразу почала орендувати у нових власників, оскільки продовжує їх використовувати.
В результаті накопичені збитки компанії зростають (до 1 261 млн гривень за результатами 2025 року), а капітал компанії покращився лише за рахунок вибіркової переоцінки менеджментом основних засобів.
За результатами I кварталу 2026 року “Укрпошта” знову зазнала збитків у розмірі 205 млн гривень.
Критика фінансової інклюзії
Питання обслуговування ветеранів та прифронтових регіонів – надто чутливе, щоб ним маніпулювати, зазначають в НБУ, коментуючи останні заяви Смелянського.
“Ми повинні відреагувати і чітко спростувати наявність будь-яких регуляторних перешкод. Наші регуляції відповідають стандартам ЄС та Програмі Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року”, – заявив Олейник.
Фінансова інклюзія – у переліку пріоритетів НБУ, говорить він.
“Банки ще до повномасштабного вторгнення побудували масштабну інфраструктуру для обслуговування клієнтів, – пояснили в НБУ.
В фінансовій установі додали, що йдеться про:
- 4792 стаціонарних відділень по всій території України;
- 15 тисяч банкоматів;
- 563 тисячі платіжних терміналів;
- 654 тисячі пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки.
За словами Олейника, завдяки проекту Power Banking (мережі з понад 2400 відділень, розподілених по всіх регіонах України) доступ до фінансових послуг є навіть під час тривалого відсутності електроенергії та зв’язку. В прифронтових та важкодоступних громадах працюють пересувні мобільні відділення.
За даними Світового банку, Україна має високий рівень фінансового проникнення. Так, на 100 тисяч дорослого населення припадає 15,5 банківських відділень, що відповідає середньому значенню цього показника в ЄС.
Проте цифра покриття населених пунктів банківськими послугами не є репрезентативною. Адже сьогодні фінансові послуги – це не відділення за конкретною адресою, а гнучкі дистанційні канали, посередницька інфраструктура та мобільні додатки.
В цілому банківська система наразі обслуговує понад 61 млн активних платіжних карт.
“Ми розробили для банків та небанківських установ відповіді на рекомендації, почали регулярну оцінку рівня фінансової інклюзії в банках, ініціюємо інтеграцію з державними сервісами. Підготували десятки проектів для реалізації нового закону. Окремі акти вже винесені на обговорення”, – говорить Олейник.
Крім того, зараз триває активна робота з ринком – проводимо зустрічі з учасниками, зацікавленими в отриманні ліцензії банку фінансової інклюзії.
“Нещодавно відбулася зустріч з NovaPay, яка відгукнулася на публічне запрошення до діалогу, і запрошуємо інші компанії”, – констатував він.
На думку Олейника, необхідно захищати стабільність фінансової системи та кошти вкладників від нездорових амбіцій і непродуманих ініціатив, використовуючи наявний у нас інструментарій, “і будемо робити це й надалі”.
“Проте не можемо і не будемо підміняти функції наглядової ради “Укрпошти”, тому ще раз підкреслюємо важливість вирішення цього питання власником”, – додав заступник голови НБУ.