Сирень “Леся Українка” в Ботанічному саду імені Гришка в Києві – чим відрізняється цей сорт, фотографії.

Сирень “Леся Українка” потрапила до престижних міжнародних каталогів (кадр з відео: РБК-Україна)

У київському Ботсаду розцвіла справжня перлина української селекції – сирень “Леся Українка”. Цей сорт вразив не лише вітчизняних, а й міжнародних фахівців.

Чим унікальний цей сорт і хто його створив

Експерт зазначив, що справжньою перлиною сирингарію (саду сиренів) у столичному Ботсаду є сорт під назвою “Леся Українка”.

“Його створив куратор сиреневого саду Василь Кузьмич Горб у 1996 році”, – повідомив Клименко.

Він також пояснив, чим цей український сорт відрізняється від інших:

• у звичайної сирені – чотири пелюстки;
• у типової махрової – близько 12 пелюстків;
• у “Лесі Українки” – квітка настільки щільна, що в ній може бути до 50, а в окремих випадках – навіть до 100 пелюстків.

“Візуально вони зібрані в невеликі “шари”, що створює ефект надзвичайної пишноти”, – додав завідувач відділом дендрології.

“Леся Українка” суттєво відрізняється від інших сортів (кадр з відео: РБК-Україна)

Клименко також підкреслив, що цей сорт сирені:

• має світове визнання;
• входить до всіх престижних міжнародних каталогів.

“У світі сирень “Леся Українка” займає почесне місце, адже за кількістю пелюстків і щільністю суцвіття з нею не може зрівнятися жоден європейський сорт. Це – унікальне досягнення нашої селекції, яке викликає щире захоплення у міжнародного співтовариства фахівців”, – констатував учений.

“Леся Українка” – унікальне досягнення селекції (кадр з відео: РБК-Україна)

Чи вважається “супер-махрова” сирень особливо цінною

Клименко визнав, що “мода в Європі – дуже мінлива”, тому “уподобання постійно змінюються“.

“Василь Кузьмич під час поїздок за кордон помітив цікаву тенденцію. Наприклад, у Данії зараз на махрові сорти взагалі немає попиту. На зміну їм прийшла мода на “прості” квіти, але з дуже великим суцвіттям”, – поділився фахівець.

Це, за його словами, “циклічний процес“.

“Буває так, що 10 років популярністю користуються прості форми. А потім – інтерес до них згасає, і садівники знову повертаються до махрових сортів”, – пояснив учений.

Махрова сирень – не завжди “модна” (кадр з відео: РБК-Україна)

Скільки років може знадобитися для виведення сорту

Процес створення (виведення) нового сорту рослини Клименко порівняв з мистецтвом.

“Художник може написати одну картину за 40 хвилин, а над іншою працювати все життя”, – нагадав він.

Так, сад сирені в столичному Ботсаду заклали в 1946 році. А “перші власні сорти з’явилися приблизно через десять років – у 1956-му“.

Тоді ними займався ще Леонід Іванович Рубцов (ландшафтний архітектор, дендролог і селекціонер, колишній завідувач відділом дендрології та паркового мистецтва Ботсаду).

“У 1980 році куратором цього ділянки став Василь Кузьмич Горб, а вже в 1996-му з’явилася знаменита “Леся Українка”, – розповів Клименко.

Цікаві факти про сиреневу алею в Ботсаду імені Гришка (інфографіка: РБК-Україна)

Після цього, за його словами, нових сортів протягом тривалого часу не було, “поки до 2025 року він (Горб, – Ред.) не зареєстрував ще чотири новинки”.

“Тобто робота триває безперервно. Вона може бути більш або менш успішною, але селекціонер постійно спостерігає, як рослина почувається в наших умовах”, – поділився учений.

На офіційну ж експертизу сорт передають лише тоді, коли остаточно переконуються, що він – “дійсно унікальний і відрізняється від інших”.