Серцево-судинні захворювання – це, мабуть, найбільший виклик для медицини: саме вони є причиною більшості передчасних смертей. Проте лікарі підкреслюють: катастрофи можна уникнути, якщо змінити акцент з лікування вже наявних хвороб на їх системну профілактику.
Які обстеження слід проходити регулярно, зокрема після 40 років, чому профілактика серця починається ще з дитинства і як кардіометаболічна терапія запобігає цілому ряду захворювань, РБК-Україна розповідає заступник директора з терапевтичної частини ГУ “Центр кардіології та кардіохірургії МОЗ України”, заслужений лікар України Євген Марушко.
Читайте також: Скринінг 40+: чим насправді програма відрізняється від візиту до сімейного лікаря
Основне:
- Часове вимірювання: Інфаркт готується десятиліттями: бляшки починають формуватися за 10 років до нападу, а фактори ризику – ще раніше.
- Контроль причин: З 18 причин розвитку атеросклерозу 17 можна успішно контролювати, якщо вчасно звернутися до фахівців.
- Ризики з дитинства: Ознаки атеросклерозу виявляють навіть у дітей 7-9 років, тому перевіряти рівень холестерину рекомендують вже з 6-7 років.
- Підступність діабету: Хвороба “вимикає” симптоми, тому такі пацієнти часто не відчувають наближення інфаркту і не мають жодних скарг.
- Сховані стани: Щорічно до 100 пацієнтів без симптомів потрапляють з планового чекапу одразу на операційний стіл.
- Культура профілактики: Повний “аудит” організму раз на три роки дозволяє виявити хворобу на стадії зародження і уникнути складних операцій.
“Проблеми починаються ще за 15-20 років”. Чому інфаркт не трапляється раптово
Складні хірургічні втручання, які виконують у Центрі, зазвичай є наслідком запущених станів, що тривають у людей роками. Євген Марушко зазначає: критичні патології не виникають раптово – основа для майбутньої катастрофи закладається за десятиліття до госпіталізації.
“Операції, в тому числі унікальні втручання в нашому Центрі, – це ситуації, коли є фінал хвороби. Але якщо повернути час назад, то ця хвороба почалася не місяць тому, не два місяці тому, а почалася десятиліття тому. Наприклад, коли людина отримує інфаркт, навіть сама бляшка, яка його викликала, починає формуватися за 5-10 років до самого інфаркту. А фактори ризику, які провокують її ріст, починаються ще за 15-20 років“, – розповідає лікар.
За умови своєчасної діагностики більшість серцево-судинних ускладнень можна запобігти. Сучасна медицина виділяє 18 основних факторів, що впливають на стан судин, і майже на всі з них можна вплинути, якщо залучити фахівців суміжних галузей.
Насправді значну кількість пацієнтів можна врятувати, якщо виявити проблему на 5-10 років раніше. Корекція факторів ризику дозволяє запобігти катастрофі, зазначає лікар.
“Сьогодні нам відомо про 18 причин росту бляшок. Лише на одну з них – генетику – ми поки не маємо впливу, проте інші 17 можна успішно контролювати. Складність полягає в тому, що ці фактори стосуються різних областей медицини: діабет – це ендокринологія, захворювання нирок – нефрологія, хронічні захворювання легень – пульмонологія. Навіть тривожні розлади, яких зараз в Україні дуже багато, є зоною відповідальності неврології та психології. І всі ці фахівці є в нашому центрі”.
Читайте також: Не лише при інфаркті: важливу операцію на серці зробили безкоштовною для всіх
Для ефективного контролю факторів ризику в Центрі кардіології та кардіохірургії впровадили мультидисциплінарний підхід. Замість звичного формату, де один лікар веде десятки пацієнтів, тут працює ціла команда фахівців навколо однієї людини. Напрямок, який очолює Євген Марушко, зосереджується на кардіо-рено-метаболічній медицині, де кожен фахівець відповідає за свій сектор впливу на здоров’я судин.
Євген Марушко пояснює: щоб ефективно контролювати всі фактори ризику, збирається команда фахівців з різних напрямків. Це і є кардіо-рено-метаболічна медицина.
Фото: Центр кардіології та кардіохірургії МЗ України
“Наша модель відрізняється від стандартної лікарняної практики: не один лікар на 15 пацієнтів, а навпаки – кілька вузькопрофільних спеціалістів на одного пацієнта. П’ять фахівців проводять консиліум, діагностують всі фактори і розробляють загальну стратегію лікування. В результаті пацієнт отримує готовий продукт: персоналізовану терапію та план зміни способу життя”, – розповідає лікар.
Якщо пацієнт піде окремо до ендокринолога лікувати лише діабет, то атеросклероз нікуди не зникне – він просто буде прогресувати трохи повільніше через не врахований холестерин або захворювання легень.
В результаті людина все одно дійде до інфаркту, просто пізніше. Супутні патології – нирок, легень, метаболізму – з віком накопичуються, як намистини на нитці. Саме тому цей комплекс і вимагає цілісного підходу.
“У молодому віці це може бути лише ожиріння або підвищений холестерин, але без системного втручання вони неминуче призводять до серйозних наслідків”, – звертає увагу Євген Марушко.
Діагностика без черг. Як швидко пройти фахівців в одному місці
Проблема стандартної діагностики полягає в її розтягнутості у часі: пацієнти змушені тижнями чекати візитів до різних фахівців, через що більшість просто кидає процес на півдорозі. Суть кардіометаболічного чекапу в Центрі кардіохірургії та кардіології – це концентрація експертизи в одній точці, що дозволяє отримати повну картину здоров’я за лічені години.
“З часом фактори ризику накопичуються: якщо сьогодні у людини лише підвищений холестерин, то через 15 років може додатися діабет, а ще через 15 – наслідки куріння. Чим далі, тим більше хвороб нашаровується одна на одну, і тим більша команда потрібна для їх корекції”, – говорить співрозмовник.
Але виникає інша проблема – організаційна. В звичайних умовах комплексна діагностика перетворюється на квест: сьогодні візит до кардіолога, через два тижні – аналізи, ще через два місяці – ендокринолог або пульмонолог. У сучасному ритмі життя люди просто не доходять до комплексного результату, оскільки не мають на це часу.
“Суть нашого чекапу в тому, щоб, з одного боку, комплексно охопити всі фактори ризику, а з іншого – зосередити це в одному місці. Людина виділяє собі півдня і за цей час отримує те, на що в звичайних умовах пішло б три тижні або місяць. При такому підході з’являється готовність пацієнта дотримуватися рекомендацій. Коли людина за один візит отримує багатогранну діагностику і чіткий план дій, це дійсно працює і дає результат у довгостроковій перспективі”, – зазначає він.
Потрапити на таку діагностику можна через звичайну запис. Черги немає, завдяки досвіду та натренованості команди проводять від 7 до 10 комплексних чекапів щодня.
Цікаво спостерігати за зміною віку пацієнтів, говорить Євген Марушко. Коли чекапи лише запустили чотири роки тому, середній вік тих, хто звертався на таке обстеження, становив 50+. Зараз ситуація інша. По-перше, люди більше дізнаються про саму можливість такого контролю. По-друге, молодь почала активніше думати про майбутнє.
“Наприклад, людина міркує так: “Якщо мій батько помер у 50 років від інфаркту, мені потрібно задуматися про це вже в 30. Давайте я пошукаю, де можна пройти якісну діагностику”. І люди починають нас самі шукати. Через два роки після початку роботи відділення до нас масово почали приходити 30-річні та 40-річні”, – говорить лікар.
Атеросклероз у 7 років? Чому хвороби можуть починатися з дитинства
Одне з американських досліджень виявило шокуючі факти: ознаки атеросклерозу можуть з’являтися навіть у дитинстві. Це відкриття змусило медиків переглянути вікові межі для першої серйозної діагностики серця.
Якщо дійсно є така проблема вже з раннього віку, то профілактика, розпочата в 7 або 10 років, здатна кардинально змінити майбутнє дитини – без жодних медикаментів.
“За останній рік ми звернули увагу на одне досить цікаве дослідження в Америці. У дітей, які загинули в автокатастрофах від нещасних випадків і чиї батьки мали ранній атеросклероз, при розтині вже в віці 7-9 років виявляли початкові атеросклеротичні утворення. Поки що лише в аорті – це індикаторне місце, яке сигналізує, що процес насправді починається значно раніше. Це поєднання генетики та факторів, які з роками наслаюються один на одного”, – говорить лікар.
За словами Марушка, останні американські рекомендації фактично підтвердили те, що його колеги відчували інтуїтивно: дітям, починаючи вже з 6-7 років, варто перевіряти рівень холестерину.
“Якщо виявити проблему в 15 років, а не в 30, то медикаментозні препарати ще не потрібні. За підтримки лікарів і батьків, через правильну дієту та фізичні навантаження можна змінити прогноз на далеке майбутнє”, – звертає він увагу.
Крім того, в Європі зараз активно розвивається генна терапія, яка дозволяє буквально “усувати” дефектні гени, відповідальні за неправильний обмін холестерину. Тож навіть на генетику сьогодні вже потроху можна впливати, в майбутньому прогрес у цій сфері буде значно більшим.
Читайте також: 14 важливих питань про скринінг 40+: що входить, як отримати гроші, де пройти – повний гід
Генна терапія – це майбутнє, яке стане доступним широкій громадськості, можливо, через кілька десятиліть. Проте Євген Марушко впевнений: навіть при наявності спадкової схильності, погані сценарії можна значно відстрочити, якщо розуміти типовий шлях розвитку кардіометаболічних захворювань.
Навіть при наявності несприятливої спадковості ми можемо суттєво відтягнути розвиток хвороби у часі.
Шлях пацієнта до серцево-судинних ускладнень часто є досить стереотипним, і його можна прослідкувати ще з народження, говорить лікар. Наприклад, дитина народжується в родині, де є схильність до раннього атеросклерозу або діабету. Вона вже має ген, який провокує цей стан.
Далі, в підлітковому віці, додаються зовнішні фактори: сидячий спосіб життя, неправильне харчування та перші прояви ожиріння. У 25 років така людина вже має серйозну надмірну вагу, у 35 – преддіабет або діабет.
У 45 років через діабет приєднується хронічне захворювання н