Закрили павільйони представники Австрії, Бельгії, Єгипту, Японії, Нідерландів і Південної Кореї.
На 61-й Венеційській бієнале 8 травня частина національних павільйонів закрилася через страйк митців та працівників культури. Акції проходили у межах пропалестинських демонстрацій і викликали перебої в роботі виставки. Протест відбувся під час днів попереднього перегляду однієї з найбільших артподій світу, повідомляє The New York Times.
Організатори підтвердили, що закриття павільйонів не пов’язане з адміністрацією бієнале, однак події суттєво вплинули на перебіг виставки та відвідування експозицій. Страйк почався у день відкриття попереднього перегляду та швидко поширився на кілька національних павільйонів, зокрема Австрії, Бельгії, Єгипту, Японії, Нідерландів і Південної Кореї.
Біля закритих експозицій з’явилися написи та плакати на підтримку Палестини. В австрійському павільйоні відвідувачі, які очікували на перформанс-виставу “Морський світ Венеції” (Seaworld Venice), побачили оголошення про участь частини команди у страйку. Інші закриті простори також супроводжувалися написами “Ми підтримуємо Палестину”.
Водночас головна виставка бієнале під назвою “В мінорних тональностях” (In Minor Keys) продовжила роботу, хоча й не без інцидентів. На кількох експозиціях художники розміщували прапори Палестини та плакати безпосередньо в інсталяціях.
Ізраїльський павільйон був закритий з технічних причин, пов’язаних із відкриттям офіційної програми, а не через страйк. Водночас біля Арсеналу — одного з головних майданчиків бієнале — посилили поліцейську присутність через можливі протести.
“Справжній прогрес настає, коли люди сидять разом, слухають один одного і шукають рішення, а не тоді, коли спілкування повністю припиняється”, — заявив ізраїльський художник Белу-Сіміон Файнару.
Керівництво бієнале заявило, що страйки не є офіційною позицією організації. У коментарі наголошується, що захід і надалі підтримує “свободу вираження та плюралізм думок”. Президент бієнале П’єтранджело Буттафуоко підкреслив, що виставка має залишатися простором для всіх учасників і не перетворюватися на майданчик для цензури.
Протести на бієнале відбуваються на тлі ширших суперечок щодо участі різних країн. У попередні місяці обговорювалося повернення російського павільйону після паузи, пов’язаної з повномасштабним вторгненням в Україну.
Організатори визнають, що цьогорічна бієнале стала однією з найполітизованіших за останні роки. Напруження навколо участі різних країн продовжує впливати на роботу виставки навіть після офіційного відкриття.
Міжнародне журі бієнале оголосило про колективну відставку. У заяві члени журі пояснили, що не можуть оцінювати держави, “чиї лідери обвинувачені у воєнних злочинах”.
Після цього організатори змінили формат визначення переможців. Церемонію нагородження перенесли на листопад, а рішення журі замінили глядацьким голосуванням.
Британсько-індійський скульптор Аніш Капур виступив за виключення США з Венеційської бієнале. Він назвав політику країни “огидною” та звинуватив у розпалюванні війни.
Митці також виступають проти участі Росії, яку після початку повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році не допускали до бієнале. Проте в березні 2026 року організатори знову включили РФ до списку учасників, що викликало міжнародний скандал.
Міністр культури Італії Алессандро Гіулі відмовився бути присутнім на відкритті бієнале на знак протесту. Європейський Союз уже зупинив грант для Венеційської бієнале на суму два мільйони євро через допуск Росії до участі.
Крім того, міністри культури та закордонних справ 22 країн підписали спільний протест. Згодом 71 делегат Парламентської асамблеї Ради Європи з 29 країн закликав переглянути участь Росії, назвавши це рішення таким, що суперечить цінностям Ради Європи.