Курс долара в Україні наразі залишається стабільним. Чи доцільно купувати валюту в даний момент, роз’яснив Тарас Козак.

В Україні наразі не прогнозуються різкі коливання валют, а основними чинниками, що впливають на курс, є міжнародна допомога, інфляційні процеси та політика Національного банку. Короткострокові прогнози курсу є малопередбачуваними, тому фінансова стратегія повинна ґрунтуватися на диверсифікації заощаджень.

Головне:

• Готівковий долар – у невигідному становищі. Зберігання валюти “під матрацом” визнано найгіршим варіантом. Щоб долар став вигіднішим за депозит, його курс має перевищити 48 грн.
• Пріоритетність інструментів. Найвищу прибутковість забезпечують ОВДП (15–16%) та гривневі депозити. Саме вони наразі є найкращим способом збереження коштів.
• Прогноз до кінця року. Очікується помірна девальвація гривні до рівня 44–45 грн/долар. Різких стрибків не передбачається завдяки міжнародній допомозі.
• Пастка “вигідних днів”. Через політику “конструктивної невизначеності” НБУ сезонних закономірностей більше не існує. Вгадати ідеальний момент для купівлі валюти неможливо.
• Найкраща стратегія. Замість спроб вгадати курс – диверсифікуйте. Тримайте заощадження як в гривні (у прибуткових інструментах), так і у валюті, залежно від ваших цілей.

– Чи є сенс купувати валюту прямо зараз, чи варто дочекатися періоду ситуативного зміцнення гривні?

– Національний банк використовує два терміни: “конструктивна невизначеність” і “керована гнучкість”. Перший означає, що ніхто не може передбачити, яким буде курс завтра. Другий – що курс певною мірою контролюється, але залишається гнучким.

На короткі проміжки часу – тиждень чи місяць – прогнозувати курс неможливо. Сьогодні може з’явитися великий продавець валюти, і курс знижується, завтра – великий покупець, і курс підвищується. Тому короткострокові прогнози – це радше вгадування.

Натомість на горизонті пів року чи року вже діють макроекономічні фактори: інфляція, політика Нацбанку, облікова ставка. Тому можна говорити про прогноз на кінець року.

Підхід “почекати, поки гривня зміцниться, а тоді купити валюту” – неправильний. Ніхто не знає, чи гривня зміцниться. Може, навпаки – курс зросте. А може, гривня зміцниться настільки, що купівля долара взагалі не буде мати сенсу.

Правильніше – диверсифікувати заощадження: частину тримати в гривні, частину – у валюті. Для когось це можуть бути долари, для когось – євро, або комбінований варіант. Усе залежить від цілей особи.

Наприклад, якщо особа планує купівлю автомобіля чи техніки, які прив’язані до імпортної валюти, логічно тримати більше валютних активів. Водночас нерухомість не прив’язана безпосередньо до курсу долара – її вартість залежить насамперед від економічної ситуації та платоспроможності населення.

Також важливо не “стрибати” між валютами. Під час кожного обміну особа втрачає на спреді між купівлею та продажем. Крім того, статистично фізичні особи часто купують валюту на піку, а продають – на мінімумі.

Тому оптимальна стратегія – диверсифікація. Якщо тримати гривню, то не готівкою, а в інструментах, які приносять дохід: депозитах чи ОВДП. Те саме стосується валютних активів – це можуть бути валютні депозити чи цінні папери.

– В які дні місяця курс зазвичай найнижчий (наприклад, у період сплати податків бізнесом)?

– Такої закономірності не існує. Саме це і є “конструктивна невизначеність”. Нацбанк намагається зробити так, щоб ринок не мав очевидної сезонності й щоб спекулянти не могли легко заробляти на передбачуваних коливаннях.

Раніше сезонність існувала: наприкінці зими та на початку весни гривня традиційно зміцнювалася. Але цього року в той самий період долар навпаки зростав. Ті, хто сподівався на старі закономірності, програли.

Тому шукати конкретні “вигідні” дні для купівлі валюти зараз не має сенсу.

– Наскільки сильно на курс впливають інфляція та зростання вартості пального? Чи закладено ці ризики у нинішній “цінник” в обмінниках, чи нам ще належить побачити їхні наслідки на стелах та в касах?

– На курс найбільше впливають три чинники.

Перший – війна. Зараз її вплив менший, оскільки лінія фронту відносно стабілізувалася.

Другий – торговельний баланс. Україна імпортує значно більше, ніж експортує. Це мало б виснажувати золотовалютні резерви, адже країна витрачає валюту на імпорт.

Третій чинник – міжнародна фінансова допомога. Саме вона зараз покриває дефіцит торговельного балансу. Допомога від ЄС, МВФ, Світового банку, Канади, Японії та інших партнерів дозволяє резервам навіть зростати.

Попри це гривня поступово девальвує через інфляцію. Якщо інфляція в США становить 3–4%, а в Україні – 8–10%, то курс гривні логічно щороку знижується приблизно на 5–7%.

Саме тому курс може підвищитися приблизно з 42–43 гривень до 44–45 гривень за долар до кінця року. Це вважається помірною девальвацією.

Нацбанк проводить політику інфляційного таргетування і намагається утримувати інфляцію на рівні близько 5% ±1%. Для цього він використовує облікову ставку та контрольовану девальвацію гривні.

Через це різкого стрибка долара наразі не очікується.

– Чи існують економічні передумови для того, щоб долар перевищив 45 гривень до кінця року?

– Теоретично Нацбанк може допустити й курс 45–50 гривень, якщо захоче “зламати” очікування спекулянтів. Це частина політики “керованої гнучкості”.

Якщо говорити про фундаментальні економічні ризики, то головними факторами залишаються ситуація на фронті та міжнародна фінансова допомога.

Україна вже отримала погодження великого пакета допомоги від ЄС. Якщо країна виконуватиме умови партнерів, кошти надходитимуть і надалі. Якщо ж певні умови не будуть виконані, частина фінансування може затриматися, а це вплине на резерви та курс.

– З огляду на облікову ставку та податки, що сьогодні вигідніше: відкрити депозит у гривні під 13–15% чи просто купити готівковий долар? Де точка беззбитковості?

– Просто купити готівковий долар – найгірший варіант.

Депозит під 13–15% річних після сплати податків дає приблизно 10% чистої дохідності. За нинішнього курсу це означає, що долар мав би зрости приблизно до 48 гривень за рік, щоб проста купівля валюти була вигіднішою за депозит.

Ще вигіднішими наразі є гривневі ОВДП, адже вони забезпечують 15–16% річних без оподаткування доходу.

Тому оптимальний варіант – ОВДП, другий – гривневий депозит, і лише потім – долар.

– Чому виникає ситуація, коли в банках курс падає, а в обмінниках зростає? Хто з них є реальним індикатором настроїв на ринку?

– Курс на міжбанку значною мірою залежить від Нацбанку. Саме він є найбільшим гравцем на ринку і має достатньо резервів, щоб утримувати потрібний курс.

Готівковий ринок функціонує інакше – там курс визначається реальним попитом і пропозицією. Саме тому курс в обмінниках часто є більш “живим” індикатором настроїв ринку.

На готівковому ринку менше обмежень, тому курс там вважається більш ринковим. Водночас готівковий і безготівковий курси все ж пов’язані між собою, тому великий розрив між ними трапляється рідко.

У 2022 році через жорсткі валютні обмеження готівковий курс був значно вищим за офіційний. Зараз, коли обмежень менше, різниця між ними невелика.

Увага: Цей матеріал підготовлено виключно з ознайомчою метою і не є фінансовою або інвестиційною порадою. Інвестиції пов’язані з ризиком, включно з можливістю повної втрати капіталу. РБК-Україна не несе відповідальності за фінансові рішення, прийняті на основі цього матеріалу. Перед ухваленням будь-яких інвестиційних рішень рекомендуємо звернутися до ліцензованого фінансового консультанта.