Інвестиції в промисловий сектор: які переваги для видобутку та обмеження пропонуються.

Верховна Рада працює над змінами до законопроєктів про інвестиційні стимули (фото: Getty Images)

У Верховній Раді готують до другого читання законопроєкти №13414 та №13415, які передбачають податкові та митні стимули для інвестицій у промисловий сектор. Проте чинна версія документів не враховує особливості великих гірничодобувних проєктів і потребує значного доопрацювання.

Мова йде про законопроєкти, що стосуються компенсації інвестицій через податкові та митні механізми: ці документи вже були ухвалені в першому читанні та містять ряд стимулів для нових промислових ініціатив, зокрема:

• звільнення від податку на прибуток на термін до 10 років;
• пільги на імпорт обладнання (без мита та ПДВ);
• можливість встановлення знижених ставок земельного податку на рівні місцевих громад.

Пільги для видобутку

За словами Магомедова, нинішня версія законопроєктів фактично орієнтована лише на переробну промисловість і не охоплює видобувний сектор, який є основною та найбільш капіталомісткою частиною виробничого ланцюга. “Пільги мають поширюватися не лише на переробну промисловість у вузькому розумінні, а й на видобувні проєкти – за умови, що вони інтегровані в ланцюг переробки та збагачення корисних копалин”, – підкреслив депутат. Він акцентував, що підтримка таких ініціатив є не пільгою для окремих компаній, а виконанням міжнародних зобов’язань України перед ЄС та США у сфері стратегічних сировин.

Зокрема, відповідний підхід закріплений у Регламенті ЄС про критичні сировинні матеріали (Critical Raw Materials Act), де видобуток і первинна переробка розглядаються як єдиний ланцюг створення вартості.

Терміни реалізації інвестпроєктів

Окрему увагу Магомедов приділив питанню термінів реалізації інвестиційних проєктів. Чинна версія законопроєктів встановлює максимальний термін реалізації у три роки. Проте, на думку депутата, для великих промислових об’єктів це нереалістично, особливо в умовах війни. “Для капіталомістких проєктів у гірничодобувній галузі реальний цикл реалізації становить щонайменше п’ять років. Трирічний ліміт у нинішніх умовах є не стимулом, а бар’єром”, – пояснив він. У зв’язку з цим до парламентського комітету вже подано правку, яка передбачає диференційований підхід: до трьох років для проєктів вартістю до 20 млн євро та до п’яти років – для більших інвестицій.

Інвестиційні ліміти

Ще однією проблемою Магомедов назвав встановлену в законопроєкті верхню межу вартості проєкту на рівні 50 млн євро: за його словами, це суттєво обмежує можливість залучення стратегічних інвесторів у добувну галузь.

“Вартість одного крокуючого екскаватора становить близько 55 млн євро. Тобто навіть один базовий агрегат уже виходить за межу, яка робить проєкт невідповідним для пільг”, – зазначив депутат. На його думку, в умовах зростаючого інтересу європейських та американських партнерів до українських корисних копалин така “стеля” робить залучення великих інвесторів практично неможливим. Тому пропонується повністю скасувати верхній ліміт вартості проєкту. Серед інших запропонованих змін – розширення переліку обладнання, яке можна буде ввозити без мита та ПДВ. Йдеться, зокрема, про промислові двигуни, печі, трансформатори, підшипники, кабельну продукцію та вимірювальні прилади, необхідні для реалізації великих виробничих проєктів. Також пропонується знизити поріг доходів від профільної діяльності для отримання податкових пільг із 90% до 80%, що відповідає практиці країн ЄС. Крім того, депутати хочуть вилучити норму, яка дозволяє одному платнику податків реалізовувати лише один інвестиційний проєкт. “Великі промислові групи можуть і мають право реалізовувати кілька проєктів одночасно. Критерієм має бути відповідність вимогам, а не кількість проєктів”, – підкреслив Магомедов.