Екс-міністерка охорони здоров’я Скалецька прокоментувала, чи слід побоюватися хантавірусу.

У світі після пандемії COVID-19 існують протоколи реагування на віруси

Про це повідомила міністерка охорони здоров’я (2019-2020) Зоряна Скалецька в ефірі Еспресо.

“По-перше, і найголовніше, ми вже спостерігаємо зовсім іншу ситуацію (ніж під час пандемії коронавірусу, – ред.). ВООЗ до пандемії коронавірусу акцентувала увагу на необхідності мати узгоджені протоколи реагування як на національному, так і на міжнародному рівнях. Слід більше зосереджуватися на профілактиці поширення різних захворювань у разі спалахів. І, власне, після пандемії коронавірусу були зроблені певні висновки. На сьогодні важливо розуміти, що країни реагують зовсім інакше. Вони мають відповідні протоколи, ми бачимо, як вони комунікують, як ВООЗ взаємодіє з ними, як відстежують усіх осіб, які контактували не лише з пасажирами лайнера, але й з тими, хто мав з ними контакт, максимально дотримуючись усіх протоколів, які були ретельно продумані. Це, власне, і було очікування ВООЗ до пандемії, що така злагоджена робота буде”, – зазначила вона.

Зоряна Скалецька підкреслила, що після пандемії коронавірусу можна спостерігати очевидну злагоджену роботу.

“По-друге, ми часто чуємо в новинах про те, що людей поміщають на карантин, знову карантин, і це викликає спогади про події 2020 року. І тут, знову ж таки, термін карантин стосується певних ситуацій в новинах, коли окремі особи підлягають ізоляції на певний час для спостереження за їхнім станом здоров’я, розвитку або нерозвитку вірусу. Але це не стосується масових рішень і не передбачає масового поширення, а отже, масового застосування обмежень прав людей, масового карантину. Тому звичка до карантину стосується лише окремих осіб, і в Україні вона застосовується, але лише щодо специфічних захворювань”, – додала вона.

Колишня міністерка підкреслила, що на відміну від пандемії коронавірусу, який вивчали під час його поширення, оскільки це був новий вірус, світові організації мають вже достатню інформацію про цей вірус.

“І тут важливо пам’ятати, як ми розміщували людей під час карантину. Так само і зараз все відбувається відповідно до чинних санітарних норм. Нічого екстраординарного не відбувається, коли ВООЗ вносить зміни до правил, навпаки, вони нарешті дотримуються домовленостей. Чи варто нам хвилюватися, що це може розвинутися? Насправді, якщо порівнювати з коронавірусом, який мав нову природу і вивчався під час масового поширення, то щодо цього вірусу є багато науковців у ВООЗ та Європейському центрі контролю за захворюваннями, які мають достатньо інформації, і вони спостерігають за передачею від людини до людини. Раніше більше фіксували випадки зараження в приміщеннях, де були гризуни. Тому в цій ситуації ми спостерігаємо злагоджену роботу. Немає хаосу, як це було в 2020 році, коли ми мали обмежену інформацію і координацію”, – вважає Зоряна Скалецька.

Спалах хантавірусу на круїзному лайнері MV Hondius під прапором Нідерландів

На борту судна перебувало 147 пасажирів та членів екіпажу, коли минулої неділі, 3 травня 2026 року, ВООЗ вперше повідомила про спалах важких респіраторних захворювань серед пасажирів. На той момент ще 34 пасажири залишили судно, яке вперше вирушило з Аргентини в березні, зупинившись в Антарктиці та інших місцях, перш ніж попрямувати на північ до вод біля берегів Кабо-Верде на заході Африки. Судно ненадовго затримали там цього тижня після появи новин про спалах.

Хантавірус підтвердили у 6 осіб. Спочатку йшлося про 8 інфікованих.

Троє з них померли.

Хантавірус є потенційно небезпечним захворюванням, яке зазвичай переносять і поширюють гризуни.

• На борту круїзного лайнера MV Hondius, де раніше виявили спалах хантавірусу, перебувають п’ятеро громадян України. Ознак хвороби у них немає.
• 9 травня повідомлялося, що Хантавірусом захворіли ще двоє людей: чоловік, у якого симптоми почали проявлятися після виходу з корабля, та жінка, яка захворіла після того, як сиділа поруч із зараженим пасажиром круїзного лайнера в літаку.