Астрофізик з Оксфорда Брайан К. Лакі зазначив, що людство, ймовірно, зможе виявити не самих інопланетних цивілізацій, а лише «руїни», які залишилися після їхньої «загибелі». Найбільш придатним місцем для пошуку таких слідів є Сонячна система, повідомляє Science Alert.
Це припущення базується на історії Землі. Досі програма SETI зосереджувалася на прийомі «пасивних» сигналів з-за меж Сонячної системи, зазвичай у вигляді радіохвиль. Проте навіть на Землі «вікно» для передачі радіосигналів у безмежні простори космосу тривало лише близько 100 років. Людство активно усуває більшість широкомовних радіосигналів, намагаючись поліпшити комунікаційну інфраструктуру.
Іншими словами, людство не обтяжує себе постійним підтриманням цілеспрямованих трансляцій сигналів, які передавали 50 років тому. Тобто, у пошуках інопланетних цивілізацій простіше виявити «пасивні» техносигнатури, які не потребують обслуговування і можуть існувати мільярди років.
Лакі класифікував такі пасивні техносигнатури на три категорії: розсіювачі, окултери та відблиски. Окултери можна було б помітити за мерехтінням, схожим на рух екзопланети, але все ж відмінним від нього.
Відблиски ж випромінюють величезні дзеркала, здатні фокусувати або відбивати зоряне світло на відстані тисяч світлових років, проявляючись у вигляді аномальних «відблисків лінзи» поблизу своєї зірки. Дифузори розсіюють світло майже ізотропно, створюючи слабкий сигнал, який може відображати незвичайний колір або поляризацію.
Кожна з цих систем не вимагає активної участі з боку своїх творців. Цивілізації, які розглядає Лакі, могли б створити рой Дайсона, але підтримка його функціонування вимагає активного втручання, хоча й меншого, ніж у випадку з передавачем. Без підтримки елементи рою Дайсона будуть зіштовхуватися й утворювати те, що Лакі називає «технозернами». І якщо такі зіткнення триватимуть достатньо довго, інопланетні технології можуть бути подрібнені до стану пилу.
Такий пил може вилетіти за межі своєї планетної системи завдяки зоряному вітру. Після цього частинки можуть спокійно переміщатися галактикою.
Сонячна система не є статичною відносно Чумацького Шляху. Обертаючись у галактиці, вона регулярно проходить крізь міжзоряну речовину, частина якої може складатися з подрібнених техносигнатур. Навіть якщо такий пил потрапив у Сонячну систему мільярди років тому, неактивні світи, такі як Місяць, можуть зберегти його до наших днів. Тобто вчені можуть дослідити місячний пил у пошуках інопланетних техносигнатур.
Варто зазначити, що дослідження Лакі було опубліковано на сервісі препринтів і ще не пройшло рецензування.
Раніше вчені стверджували, що створення інопланетних мегаструктур, призначених для збору енергії зірки або зміни її орбіти, фізично можливе.