Науковці провели генетичне дослідження, яке продемонструвало, як лінивці адаптувалися до надзвичайно енергоефективного способу життя, повідомляє Science Alert.
Лінивці є унікальними: це найповільніші істоти на планеті, у них найнижчий метаболізм, і вони не підтримують постійну температуру тіла. У рамках нового дослідження міжнародна команда вчених здійснила всебічний аналіз двопалого лінивця (Choloepus didactylus), порівнявши його з багатьма іншими ссавцями, включаючи інших ксенартр — мурахоїда та броненосця.
В результаті дослідження вчені виявили кілька послідовностей ДНК, які можуть переміщатися або копіюватися в нові позиції в геномі. Ці елементи відомі як «транспозони» або «стрибаючі гени» і є важливою частиною еволюційної історії тварини.
У випадку лінивця свідчення про переміщення цих генів налічують 30 мільйонів років. Дослідників зацікавило, що ряд цих генів був пов’язаний з мітохондріями — «енергетичними станціями» клітин — а також з іншими генами, які беруть участь у метаболічних процесах.
«Наші результати свідчать про те, що у лінивців, можливо, виникли генетичні «резервні системи», які допомагають компенсувати «розслабленість мітохондрій» і підтримувати їхній унікальний спосіб життя», — зазначила геноміст з біорізноманіття Каміла Маццоні з Інституту зоологічних та природоохоронних досліджень ім. Лейбніца в Німеччині. Це означає, що низькі енергетичні потреби клітин лінивців могли дозволити мутаціям накопичуватися в їхніх повільних мітохондріальних геномах.
«Стрибаючі гени» можуть слугувати способом компенсації, створюючи альтернативні генетичні шляхи для підтримки життєдіяльності тварини. Однак для підтвердження цього потрібні додаткові дослідження.
На думку вчених, деякі генетичні послідовності збереглися протягом 30 мільйонів років. Ймовірно, вони походять від спільного предка сучасних лінивців, але вже після того, як лінивці відокремилися від мурахоїдів і броненосців.
«У лінивців найнижчий метаболізм серед усіх ссавців, і при цьому вони залишаються здоровими. Розуміння того, як їм це вдається, може дати нові уявлення про те, як клітини ефективно управляють енергією», — зазначила Маццоні.
Раніше науковці сфотографували невловиму карликову лисицю, яку вважали вимерлою понад 20 років тому. Вона мешкає на мексиканському острові Косумель.