Іран має намір ввести податок на інтернет-трафік для найбільших технологічних компаній світу. Тегеран прагне використати підводні кабелі в Ормузському проливі як інструмент тиску на Захід.
Жарт про “забанити в Google” отримав новий вимір після того, як Іран пригрозив “забанити сам Google” та інших технологічних гігантів, якщо вони не погодяться сплачувати “данину” за інтернет-кабелі в Ормузському проливі. Під загрозою, окрім Google, опинилися Meta, Microsoft та Amazon.
Іранські державні ЗМІ називають інтернет-кабелі, прокладені в глибинах Ормузського проливу, “скарбом на дні”. Тегеран тепер прагне монополізувати ремонт і обслуговування цих систем.
Виконання робіт планується передати виключно іранським компаніям за плату від американських фірм. Технологічні гіганти будуть зобов’язані дотримуватися законів Ісламської Республіки.
Юридична сера зона
Під водами проливу проходять щонайменше сім кабелів. Деякі з них ще не активовані, а Іран стверджує, що має повне право на “данину”, адже в проливі нібито немає жодного сантиметра води, що належить до відкритого моря.
Професор Крістіан Бюгер з Копенгагенського університету зазначає, що спостерігачі давно очікували провокацій у підводній сфері. Проте експерти ставлять під сумнів правомірність таких вимог.
З усіх кабелів лише два знаходяться в межах територіальних вод Ірану – Falcon та Gulf Bridge International. Про це повідомляє Йонас Франкен з Технічного університету Дармштадта. Інші проходять через зони, де суверенітет Тегерана обмежений.
Міжнародне право має прогалини. Конвенція ООН з морського права не надає чітких відповідей на всі питання, що створює сіру зону. Професор Безіл Джермонд підкреслює слабкість позиції Тегерана:
“Усі держави зберігають свободу прокладати та обслуговувати кабелі, тому юридично Тегеран не може довільно обмежувати технічне обслуговування”, – зазначив він.
Ризики саботажу та пошкоджень
Міжнародні норми рідко стримували Іран. Режим вже порушував комерційне судноплавство. Тепер під загрозою цифрові потоки, і Тегеран може спокійно використовувати їх як засіб примусу.
Також існує ризик фізичного пошкодження кабелів. Це може статися під виглядом аварій або саботажу. Подібні інциденти вже мали місце в Балтійському морі, зазначають експерти.
Проте пошкодити кабелі в Ормузському проливі складно. Дно тут піщане та мулисте, а критична інфраструктура зазвичай закопана на кілька метрів. Для її знищення потрібен час і спеціальні судна. Такі дії легко помітити з супутників, і тоді іранські кораблі можуть стати легітимною мішенню для США.
Хто відчує наслідки першим
Американські компанії мають юридичну проблему. Санкції США забороняють більшість операцій з Іраном, тому вони просто не зможуть, навіть якби захотіли, легально сплатити ці збори.
Цікаво, що підводні мережі переважно живлять сусідів Ірану. Найбільше постраждають:
- Саудівська Аравія;
- Об’єднані Арабські Емірати;
- Катар.
Європа та США майже не відчують технічних проблем. Але регіон може зануритися в новий хаос.
“Чим більше кабелів буде перерізано, тим сильніше будуть відчуватися наслідки у вигляді уповільненого з’єднання та зменшення пропускної спроможності”, – попереджає Бюгер.
В результаті зазначається, що в Ірана, окрім впливу на світовий нафтовий ринок, є ще один козир у вигляді цифрового шантажу.