Носимі пристрої можуть стати новим джерелом кіберзагроз, як показало дослідження.

Розумний одяг та гаджети стають зброєю хакерів (фото: Unsplash)

На міжнародній конференції ACM CHI 2026 дослідник Даниель Герхардт представив наукову роботу “Виклики конфіденційності та безпеки технологій взаємодії на тілі”. Під час аналізу 91 технології було виявлено, що нательные пристрої здатні збирати високоточні біометричні дані, які зловмисники можуть використовувати для маніпуляцій, вимагання та навіть завдання реальних тілесних ушкоджень.

Чому нательные технології вважаються небезпечними?

Сучасні методи взаємодії з технікою змінюють свій напрямок. Якщо раніше люди користувалися мишкою, клавіатурою або сенсорним екраном, то тепер управління пристроями все частіше базується на жестах, просторовому введенні або аналізі функцій організму (наприклад, частоти серцевих скорочень або вимірювання рівня глюкози в крові).

Проблема полягає в тому, що взаємодія відбувається безпосередньо з тілом користувача. Традиційні інтерфейси вивчені до досконалості, тоді як нательные пристрої досі залишаються “сірим полем” для науки.

Постійний збір високоякісних біометричних даних дозволяє стороннім особам робити точні висновки про приватне життя людини, її емоційний стан та щоденні звички.

Основні кіберризики

Дослідження чітко продемонструвало, що проблеми конфіденційності в сфері смарт-одягу миттєво перетворюються на загрози для фізичної безпеки.

Експерти виділяють кілька критичних сценаріїв:

Фізичні травми та опіки: зловмисники можуть дистанційно зламати програмне забезпечення пристрою. Наприклад, хакери здатні віддалено маніпулювати нагрівальними елементами розумної куртки, викликаючи серйозні опіки шкіри.

“Вимагання за тіло”: аналітики ввели новий термін для програм-вимогателів майбутнього. Заблокувавши функції медичного або спортивного нательного пристрою, злочинці можуть вимагати гроші за повернення контролю над гаджетом.

Надмірний збір та перехресні дані: постійне поєднання різних потоків інформації (пульс, температура, рухи тощо) створює детальний “цифровий слід” особистості.

Загроза для оточення: смарт-одяг або окуляри можуть таємно фіксувати дані випадкових перехожих або людей, які знаходяться поруч, без їх відома та згоди.

Психологічний тиск: іммерсивні (з ефектом повного занурення – ред.) або маніпулятивні системи можуть штучно викликати стрес, дезорієнтацію та відчуття втрати контролю над власним тілом.

Як працює концепція Privacy-by-Design?

Щоб запобігти перетворенню технологій майбутнього на інструменти тортур, Даниель Герхардт розробив спеціальний перелік правил для інженерів, дизайнерів та представників ІТ-індустрії. Його посібник базується на філософії безпеки, яка закладається ще на етапі проектування апаратного забезпечення.

Основні вимоги нових інструкцій включають:

• максимальну мінімізацію збору даних (гаджет має фіксувати лише те, що критично необхідно для роботи),
• повну прозорість алгоритмів для користувача,
• впровадження багаторівневих систем шифрування на рівні як апаратного, так і програмного забезпечення.

За висновками вчених, поняття “безпека” для наступного покоління гаджетів повинно виходити за межі простої захисту від вірусів. Тепер це включає захист людини від емоційних маніпуляцій, збереження її тілесної автономії та недопущення примусового підштовхування користувачів до дискомфортного або небажаного цифрового досвіду.