Дослідження показують, що еволюція нижніх кінцівок могла вплинути на розвиток правшества у більшості людей. Науковці вважають, що зміни в структурі ніг могли призвести до переважання використання правої руки.

Вчені пов’язали домінування правої руки зі збільшенням обсягу мозку та довшими ногами.

Приблизно 90% населення планети є правшами, і ця риса майже не спостерігається серед інших приматів. Дослідники з Оксфордського університету висловили припущення, що причина може полягати не в руках, а в еволюції прямоходіння та розвитку мозку, повідомляє Popular Science.

Автори дослідження, опублікованого в журналі PLOS Biology, дослідили поведінкові, неврологічні та соціальні характеристики 41 виду мавп і людиноподібних приматів. Вчені прагнули з’ясувати, чому люди в основному користуються саме правою рукою.

Дослідники перевірили кілька відомих гіпотез, пов’язаних із харчуванням, способом життя, масою тіла, соціальною структурою, використанням інструментів та пересуванням. Проте в усіх випадках люди залишалися винятком, який не вписувався в загальні закономірності серед приматів.

Після цього вчені додали до моделі два нові фактори — обсяг мозку та співвідношення довжини ніг і рук. Саме цей показник вважається важливим для двоногого пересування. Коли ці параметри були враховані, людська “аномалія” зникла: великі мізки та довгі ноги виявилися безпосередньо пов’язаними з домінуванням правої руки.

“Це перше дослідження, яке перевіряє кілька основних гіпотез щодо людської руки в єдиному контексті. Наші результати свідчать про те, що вона, ймовірно, пов’язана з деякими ключовими рисами, які роблять нас людьми, зокрема з прямоходінням та еволюцією більшого мозку,” — зазначив співавтор дослідження, еволюційний антрополог Томас Пюше.

Завдяки статистичному моделюванню команда також спробувала оцінити переваги рук у вимерлих предків людини. На думку дослідників, ранні гомініни, такі як Ardipithecus та Australopithecus, мали лише незначну схильність до правої руки, схожу на сучасних людиноподібних мавп.

Натомість із появою роду Homo erectus та інших представників Homo частка правшів почала зростати. Ця тенденція досягла свого піку у Homo sapiens.

Окремо автори звернули увагу на Homo floresiensis — так званих “гобітів” з Індонезії. Цей вид став винятком із загальної закономірності, що, ймовірно, пояснюється невеликим обсягом мозку та фізіологією, яка більше пристосована до лазіння та лише часткового прямоходіння.

Зрештою, дослідники вважають, що формування праворукості відбувалося у два етапи. Спочатку предки людини перейшли до вертикальної ходи, що звільнило руки для інших завдань, а згодом розвиток мозку закріпив переважання правої руки у сучасних людей.

“Наші результати визначають двоногість та нейроанатомічне розширення як ймовірні ключові рушійні сили унікально людської латералізації, а також розкривають ширші екологічні закономірності, що формують позицію руки у приматів,” — підсумували автори дослідження.

Раніше нідерландські нейробіологи, ймовірно, розкрили генетичний секрет ліворукості, проаналізувавши дані екзому 600 тисяч людей з Біобанку Великої Британії. Дослідники з’ясували, що у шульг у 2,7 раза частіше зустрічаються рідкісні мутації в гені TUBB4B, який кодує білок тубулін, відповідальний за побудову мікротрубочок у клітинах. Вчені вважають, що саме ці мікротрубочки відіграють вирішальну роль у формуванні асиметрії мозку та домінуванні правої чи лівої півкулі.