Дослідники спостерігали за двома горбатими китами, які незалежно один від одного встановили нові рекорди міграції, пропливши відстань між Австралією та Бразилією. Китів ідентифікували за характерними відмітинами на хвостах, їх зафіксували у двох місцях, що розташовані на відстані 14500 кілометрів одне від одного, повідомляє Science Alert.
Кити рухалися в протилежних напрямках і подолали відстань, що перевищує будь-який інший відомий горбатий кит.
“Це дуже рідкісна подія, але вона дійсно чудово демонструє, наскільки широко розповсюджені ці тварини”, — зазначив Філіп Клапхем, колишній керівник програми досліджень китів NOAA, який не брав участі в нових відкриттях.
Горбаті кити відомі своїми тривалими міграціями великими океанами за певними маршрутами. Зазвичай вони слідують шляхами, які успадкували від своїх матерів. У теплі місяці вони живляться крилем і дрібною рибою, а взимку розмножуються в тропічних водах.
Відстежити переміщення істот, які проводять більшу частину свого життя під водою, є складним завданням. У новому дослідженні вчені проаналізували понад 19 тисяч зображень китів, зроблених за останні 40 років дослідницькими групами та вченими-аматорами.
Дослідники використовували програмне забезпечення для розпізнавання, яке допомогло відрізнити китів за кольоровими схемами їхніх хвостів та зазубреними краями. Вони виявили двох китів у місцях розмноження на сході Австралії та в Бразилії. Це дозволяє припустити, що вони перемістилися з одного місця в інше.
Один із китів проплив понад 15 тисяч кілометрів. Ця відстань перевищує попередні рекорди, включаючи горбатого кита, який подолав шлях від Колумбії до Занзібару.
Фотографії зафіксували китів на початку та в кінці їхньої подорожі, тому вчені не знають, яким маршрутом вони слідували. Кити зазвичай не переміщуються між місцями спарювання, тому наразі неясно, чому ці два кити вирушили в подорож окремо.
Стефані Стек із Тихоокеанського фонду китів вважає, що кити могли зустріти інших китів на спільних кормових ділянках і відокремилися, замість того щоб повернутися назад.
“Виявлення не однієї, а двох особин, які перетнули кордон між Австралією та Бразилією, ставить під сумнів наші уявлення про те, наскільки відокремлені ці популяції насправді”, — зазначила Стек.
Раніше вчені повідомили, що тривалість життя південних гладких китів значно перевищує 100 років, а 10% з них можуть прожити навіть понад 130 років. Більше того, деякі особини можуть дожити до 150 років. Це значно більше за 70-80 років, які традиційно вважалися максимальною тривалістю життя китів.