Рідкісний антарктичний морський котик – українські полярники розповіли про лейкізм – новини науки

Лейкізм трапляється менш ніж у одного відсотка популяції цих тварин.

Українські полярники показали антарктичного морського котика з рідкісним кремовим забарвленням. Незвичний колір шерсті спричинений лейкізмом — однією з форм гіпопігментації, за якої тварина частково або майже повністю втрачає природний пігмент, повідомили в Національному антарктичному науковому центрі (НАНЦ). 

Фахівці пояснюють, що лейкізм не є альбінізмом. У тварин із лейкізмом зберігається нормальний колір очей та кінцівок, тоді як при альбінізмі через відсутність пігменту очі мають рожевий відтінок, а кровоносні судини стають помітними крізь рогівку.

Антарктичний морський котик кремового забарвлення.Facebook / Національний антарктичний науковий центр

Причиною такого забарвлення можуть бути мутації у кількох генах. В антарктичних морських котиків різні форми гіпопігментації трапляються дуже рідко — менш ніж у 1% популяції.

“Часто цей стан проявляється як майже повна або лише часткова відсутність пігментації шкіри та шерсті”, — зазначили в НАНЦ.

Науковці зазначають, що кремове забарвлення може впливати на виживання тварин. Такі котики більш помітні для здобичі: риби, криля та кальмарів, а також для природних хижаків, зокрема морських леопардів і косаток.

Антарктичний морський котик з кремовим забарвленням поруч зі звичайним морським котиком.Facebook / Національний антарктичний науковий центр

Знижена пігментація також погіршує здатність шкіри поглинати тепло. Водночас від холоду морських котиків захищає товстий шар жиру, який забезпечує термоізоляцію навіть в антарктичних умовах.

У НАНЦ наголошують, що тварини з лейкізмом можуть доживати до дорослого віку та брати участь у розмноженні. Дослідження таких випадків допомагає краще зрозуміти генетичне різноманіття популяції та механізми адаптації морських ссавців до екстремального середовища.

Водночас у НАНЦ повідомили про погіршення стану популяції антарктичних морських котиків. Їхня кількість скоротилася більш ніж удвічі з 1999 року. За словами дослідників, які працюють на українській станції “Академік Вернадський”, це пов’язано зі змінами клімату та нестачею їжі.