Рішення Об’єднаних Арабських еміратів про вихід з ОПЕК після майже 60 років членства стосується набагато більше питань, ніж просто квот на виробництво. Воно відображає структурні зміни на світових енергетичних ринках, фундаментальні зрушення у світовій економіці та чітке бачення того, де ОАЕ знаходиться і куди вони рухаються, пише у статті для The Financial Times посл ОАЕ в Сполучених Штатах Амерки Юсеф аль-Отайба.
Він зазначає, що ОПЕК була створена для держав, залежних від нафти, але ОАЕ вже давно не є такою.
«Як Абу-Дабі, ми приєдналися до ОПЕК ще до того, як стали державою. Пізніше, як ОАЕ, ми були молодою країною, економіка якої майже повністю залежала від доходів від нафти. Структура ОПЕК — колективне управління виробництвом, спільна дисципліна, скоординоване ціноутворення — мала сенс для держави, яка вперше познайомилася з міжнародними енергетичними ринками та світовою економікою. Вона пропонувала досвід, стабільність та важелі впливу, які маленька, щойно незалежна країна не могла б створити самостійно. Але цієї країни більше не існує», – пише він.
Юсеф аль-Отайба зауважує, що зараз менше чверті ВВП ОАЕ пов’язане з енергетикою. Натомість такі сектори економіки як авіація, логістика, передове виробництво, штучний інтелект, туризм та науки про життя зростають максимально швидко.
«За останні чотири роки ми підписали 35 всебічних угод про економічне партнерство (15 з яких вже діють) з державами, що охоплюють мільярди людей. Ми просуваємо двосторонню торговельну угоду з Європейським Союзом. Ми зобов’язалися щодо інвестиційного та технологічного партнерства зі США на суму 1,4 трлн доларів. Це не той профіль країни, головним інтересом якої є управління постачанням нафти в колективних рамках», – вказує автор.
Водночас регіональна нестабільність призвела до перебоїв у постачанні, підняла ціни до рекордних рівнів та наклала реальні витрати на споживачів, фермерів та бізнес по всьому світу. За його словами, ОАЕ зацікавлені в стабільному сусідстві, і енергетична політика держави, як і зовнішня політика, спрямована на досягнення цієї мети.
«Ми маємо значні вільні потужності та інфраструктуру для їх розширення. Ми плануємо інвестувати десятки мільярдів доларів у нові трубопроводи, модернізацію портів та посилену логістику, щоб забезпечити надходження нашої енергії до ринків, які її потребують, незалежно від того, що відбувається навколо нас. Наша цільова виробнича потужність становить 5 мільйонів барелів на день до 2027 року. Але в рамках колективного виробництва ці потужності простоюють. Тому вихід з ОПЕК — це не лише комерційний розрахунок; це відповідальність», – пише посол.
За його словами, ОАЕ мають можливість зробити свій внесок у глобальну енергетичну безпеку та міжнародну економічну стабільність у той момент, коли ця безпека та стабільність справді під загрозою. І планують це зробити.
Юсеф аль-Отайба зазначає, що АОЕ планують не накопичувати доходи від розширення виробництва, а інвестувати їх в інфраструктуру в країнах, що розвиваються: «Ми не обираємо між нафтою та енергетичним переходом. Ми фінансуємо одне одним».
За його словами, ОАЕ переросли ОПЕК, оскільки метою держави ніколи не було бути нафтовою державою, а побудувати диверсифіковану економіку.
Нагадаємо, 28 квітня Об’єднані Арабські Емірати заявили про намір вийти з ОПЕК та ОПЕК+ з 1 травня. Нафтовий ринок наступного дня відреагував на це зниженням цін. Президент США Дональд Трамп заявив, що вихід ОАЕ з ОПЕК може допомогти знизити ціни на енергоносії, які суттєво подорожчали через війну США з Іраном.