Китайські компанії дедалі частіше відкрито продають компоненти для дронів, попри дію санкцій з боку США та ЄС. За даними китайської митниці, компанії з КНР відправляють до Росії та Ірану сотні контейнерів із двигунами, чипами, оптоволоконними кабелями та гіроскопами, пише WSJ.
Так, компанія Xiamen Victory Technology продає двигуни Limbach L550, які є важливою складовою дрона-камікадзе Shahed-136. На сайті компанії поруч із зображенням дрона типу Shahed розміщене рекламне гасло про інноваційні рішення для авіаційних двигунів.
Колишні посадовці Міністерства фінансів США та військові аналітики вважають, що раніше частина китайських експортерів могла свідомо неправильно маркувати вантажі, щоб обійти санкції США та Європи. Водночас, за їхніми словами, у багатьох випадках зараз вони вже не вдаються до таких схем.
Так, колишні чиновники Міністерства фінансів США зазначають, що Китай тривалий час використовувався як транзитний майданчик для компонентів американського та європейського виробництва. Їх могли перенаправляти на підприємства з виробництва дронів в Ірані та Росії.
Водночас вони стверджують, що дедалі частіше такі деталі виготовляють безпосередньо в Китаї, зазвичай на невеликих фабриках, які ігнорують ризики західних санкцій.
Електронний лист від Victory Technology випадково потрапив до поштової скриньки проєкту Iran Watch, який є частиною Вісконсинського проєкту з контролю над ядерними озброєннями та відстежує іранські мережі поширення зброї. Згодом цим листом поділилися з виданням The Wall Street Journal.
«Вони активно намагаються продати двигуни Limbach L550 Ірану — і роблять це досить зухвало», — зазначив дослідник Вісконсинського проєкту Джон Кейвс.
Тим часом відправник листа, який представився Крістоффом Ченом, зазначив, що компанія почала продаж двигунів на початку цього року і не постачала їх до Ірану чи Росії. Також він повідомив, що для підготовки електронних листів для іноземних клієнтів компанія використовує штучний інтелект.
Видання пише, що аналіз безпілотників, які вилучали в Україні та на Близькому Сході, показав, що ранні модифікації «Шахедів», застосовані в Україні, містили американські та європейські мікрочипи, сервоприводи для точного керування польотом та інші важливі вузли. У розслідуванні Міністерства фінансів США зазначається, що майже всі ці компоненти спершу проходили через офіційні канали постачання до продавців у материковому Китаї або Гонконгу, а вже звідти могли потрапляти до Ірану чи Росії.
WSJ пише, що оплату, як правило, проводили через фіктивні компанії, які без складнощів створюються в Гонконгу та допомагають приховувати, куди саме зрештою потрапляють компоненти. У 2024 році Міністерство фінансів США запровадило санкції проти мережі таких структур, які були пов’язані з торговцем із Тегерана Хамедом Дехганом. Його компанію вважали одним із головних постачальників для іранських програм із розробки безпілотників і ракет.
Через рік, за даними розслідувань, уже інша група гонконзьких фірм використовувалася як прикриття для його операцій, що стало підставою для нових санкцій. Колишній чиновник Міністерства фінансів Міад Малекі, який відповідав за санкційні програми в Управлінні з контролю за іноземними активами (OFAC), заявив, що китайська сторона не реагувала на цей потік товарів, навіть попри те, що його неодноразово згадували в публічних звітах і санкційних списках.
«Їм або байдуже, або вони вирішили не втручатися», — сказав він.
Тим часом у заяві Міністерства закордонних справ Китаю йшлося, що країна регулярно застосовує обмеження на експорт товарів подвійного призначення «відповідно до своїх законів, правил і міжнародних зобов’язань».
Британська дослідницька група Conflict Armament Research, яка відстежує незаконний обіг озброєнь, зазначила, що у дронах типу Shahed дедалі частіше знаходять комплектуючі китайського виробництва. Українські військові спеціалісти також під час аналізу російських FPV-дронів виявляли значну частку деталей, виготовлених у Китаї.
Зокрема, експорт оптоволоконних кабелів із Китаю помітно зріс восени 2024 року. Паралельно збільшилися постачання літій-іонних акумуляторів до Росії на тлі нарощування виробництва військових квадрокоптерів. Відтоді, згідно з офіційними даними, високий рівень експорту досі зберігається.
«Немає жодного іншого правдоподібного пояснення, крім того, що це використовується для військових потреб. Це надзвичайно очевидно», — сказав старший науковий співробітник Центру глобальної енергетики Атлантичної ради Джозеф Вебстер.
Тим часом Україна досягає неабиякого результату у виготовленні бойових безпілотників без китайських компонентів завдяки локалізації виробництва ключових плат і деталей, які раніше імпортувалися з КНР. Як наслідок, це обмежує залежність Києва від зовнішніх постачальників у критичний для оборонної галузі період.