Ціни на нафту марки Брент піднялися до 105 доларів – на які висловлювання Трампа відреагував ринок.

Ціни на нафту стрімко піднялися в понеділок, 11 травня, після того як президент США Дональд Трамп охарактеризував відповідь Ірану на американську мирну ініціативу як неприйнятну.
Що сталося з цінами
Нафта Brent подорожчала на 4,16 долара – до 105,45 долара за барель. Американська нафта WTI зросла на 4,38 долара – до 99,80 долара за барель.
На минулому тижні обидва контракти знизилися на 6% – тоді ринки сподівалися на швидке завершення конфлікту та відкриття Ормузської протоки.
“Нефтевий ринок продовжує функціонувати як геополітична машина заголовків, ціни різко коливаються на основі кожного коментаря, відмови або попередження з Вашингтона та Тегерана”, – пояснює старший аналітик Phillip Nova Приянка Сачдева.
Аналітик IG Тоні Сикамор зазначив, що увага ринку наразі зосереджена на візиті Трампа до Китаю. За його словами, існує надія, що американському президенту вдасться переконати Пекін використати свій вплив на Іран для досягнення повного припинення вогню.
Генеральний директор Saudi Aramco Амін Насер повідомив, що за останні два місяці світ втратив близько 1 мільярда барелів нафти. За його словами, навіть після відновлення постачань ринку знадобиться час для стабілізації.
Аналітики банку ING вважають, що навіть після завершення гострої фази конфлікту геополітична надбавка до ціни на нафту не зникне – через ризик нових збоїв в Ормузській протоці та виснаження резервів.
Їхній прогноз:
- Brent залишиться вище 90 доларів за барель до кінця 2026 року;
- У 2027 році ціна знизиться до 80-85 доларів за барель.
Трамп відкинув пропозиції Ірану
Раніше РБК-Україна повідомляло, що Дональд Трамп відхилив іранську мирну пропозицію. Він написав у Truth Social: “Тільки що прочитав відповідь так званих “представників” Ірану. Мені це не подобається – абсолютно неприйнятно”.
Пакистан, який виступає посередником, передав позицію Тегерана Вашингтону.
У середу Трамп вирушить до Пекіна на переговори з лідером КНР Сі Цзіньпіном. Серед тем – тиск на Китай щодо закупівель іранської нафти: за словами міністра фінансів США Скотта Бессента, Китай купує 90% іранських енергоресурсів і таким чином фінансує тероризм.