Верховна Рада України затвердила Угоду про позику на підтримку України між Україною як позичальником та Національним банком України як агентом позичальника і Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, як кредитором №0376, що передбачає надання Україні кредиту від ЄС у розмірі 90 мільярдів євро. За це на засіданні 28 травня проголосували 298 депутатів.
Як зазначив під час свого виступу у парламенті міністр фінансів Сергій Марченко, з 90 мільярдів євро 60 мільярдів буде спрямовано на зміцнення обороноздатності України, а 30 мільярдів євро на підтримку державного бюджету. При цьому борг буде погашено за рахунок російських репарацій, які будуть виплачені після завершення війни.
Також однією з умов повернення кредиту стане недотримання Україною демократичних норм.
Виплата трьох траншів допомоги передбачає виконання ряду умов, таких як:
- демократія та верховенство права — підтримувати ефективні демократичні механізми, багатопартійний парламентаризм, права людини та боротьбу з корупцією;
- позитивна оцінка Комісії виконання макроекономічних і структурних умов політики;
- незворотність антикорупційних норм;
- незалежність центрального банку та впровадження передових практик управління державними підприємствами і банками;
- прозорість і звітність — щоквартально/щомісячно надавати Комісії макроекономічні та фінансові дані.
При цьому умови, зазначені в меморандумі, стосуються виплат на 2026 рік.
Угода була підписана напередодні, 27 травня, що викликало активну дискусію в залі парламенту. Зокрема, голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко запропонувала підтримати ратифікацію угоди, але потім голосувати проти законопроєктів, які в ній прописані.
Водночас, як зазначив народний депутат Ярослав Железняк, умови Меморандуму фактично повторюють меморандум з Міжнародним валютним фондом і «де-факто нічого нового там немає».
Меморандум передбачає:
- законопроєкти про скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок;
- законопроєкти про оподаткування доходів через цифрові платформи;
- продовження військового збору 5% на 3 роки (мінімум +140 млрд грн/рік);
- оновлення Стратегії управління державними фінансами;
- новий Митний кодекс;
- призначення голови Державної митної служби;
- узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС проти ухилення (2016/1164);
- дорожню карту та план покращення дотримання податкових вимог (ПДВ);
- бюджетну декларацію на 2027–2029;
- призначення Радою трьох експертів до комісії з відбору правління Рахункової палати;
- реформу Державної аудиторської служби та інше.
Також депутати підтримали прискорення процедури термінового підписання законопроєкту головою Верховної Ради.