Ратифікація угоди з Європейським Союзом щодо кредиту в розмірі 90 мільярдів євро – які її основні положення.

У разі, якщо Україна не дотримається принципів демократії та верховенства права, кошти доведеться повернути.

Верховна Рада України затвердила Угоду про позику на підтримку України між Україною як позичальником та Національним банком України як агентом позичальника і Європейським Союзом, представленим Європейською Комісією, як кредитором №0376, що передбачає надання Україні кредиту від ЄС у розмірі 90 мільярдів євро. За це на засіданні 28 травня проголосували 298 депутатів.

Як зазначив під час свого виступу у парламенті міністр фінансів Сергій Марченко, з 90 мільярдів євро 60 мільярдів буде спрямовано на зміцнення обороноздатності України, а 30 мільярдів євро на підтримку державного бюджету. При цьому борг буде погашено за рахунок російських репарацій, які будуть виплачені після завершення війни.

Також однією з умов повернення кредиту стане недотримання Україною демократичних норм.

Виплата трьох траншів допомоги передбачає виконання ряду умов, таких як:

• демократія та верховенство права — підтримувати ефективні демократичні механізми, багатопартійний парламентаризм, права людини та боротьбу з корупцією;
• позитивна оцінка Комісії виконання макроекономічних і структурних умов політики;
• незворотність антикорупційних норм;
• незалежність центрального банку та впровадження передових практик управління державними підприємствами і банками;
• прозорість і звітність — щоквартально/щомісячно надавати Комісії макроекономічні та фінансові дані.

При цьому умови, зазначені в меморандумі, стосуються виплат на 2026 рік.

Угода була підписана напередодні, 27 травня, що викликало активну дискусію в залі парламенту. Зокрема, голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко запропонувала підтримати ратифікацію угоди, але потім голосувати проти законопроєктів, які в ній прописані.

Водночас, як зазначив народний депутат Ярослав Железняк, умови Меморандуму фактично повторюють меморандум з Міжнародним валютним фондом і «де-факто нічого нового там немає».

Меморандум передбачає:

• законопроєкти про скасування пільги з оподаткування міжнародних посилок;
• законопроєкти про оподаткування доходів через цифрові платформи;
• продовження військового збору 5% на 3 роки (мінімум +140 млрд грн/рік);
• оновлення Стратегії управління державними фінансами;
• новий Митний кодекс;
• призначення голови Державної митної служби;
• узгодження корпоративного оподаткування з Директивою ЄС проти ухилення (2016/1164);
• дорожню карту та план покращення дотримання податкових вимог (ПДВ);
• бюджетну декларацію на 2027–2029;
• призначення Радою трьох експертів до комісії з відбору правління Рахункової палати;
• реформу Державної аудиторської служби та інше.

Також депутати підтримали прискорення процедури термінового підписання законопроєкту головою Верховної Ради.