Путін та Трамп відвідали Китай – про що домовилися з Сі Цзіньпіном.
Останніми днями Пекін став епіцентром світової політики. Спочатку китайську столицю відвідав президент США Дональд Трамп, а згодом російський лідер Володимир Путін.
Основне:
- Дипломатичний марафон: Протягом двох тижнів Пекін прийняв лідерів США та РФ, продемонструвавши, що без Китаю великі держави вже не можуть ухвалювати глобальні рішення.
- Економічний викуп: Переговори Трампа щодо Ірану та митних зборів зазнали невдачі, проте США отримали контракти на 200 літаків Boeing та 17 млрд доларів щорічного агроімпорту.
- Заморожування зброї: Трамп призупинив оборонний пакет для Тайваню на 11 млрд доларів, відкрито назвавши допомогу союзнику інструментом для торгівлі з Сі.
- Вторинний статус Москви: Візит Путіна підтвердив, що РФ залишається молодшим партнером Китаю, якому відводиться лише роль сировинного придатка.
Результати для Трампа
Під час візиту Трамп планував вирішити низку питань – від Ірану та Тайваню до торгівлі та інвестицій, але Китай з самого початку виявив стійкість до його загроз.
Білий дім намагався тиснути на Пекін своїм улюбленим інструментом – погрожуючи ввести нові мита та санкції проти китайського технологічного сектора. Однак китайське керівництво дало зрозуміти, що шантаж більше не спрацьовує, і країна готова до тривалого економічного конфлікту.
Крім того, позиції Трампа послабили внутрішні та зовнішні прорахунки: нещодавно Верховний суд США заблокував його попередні ініціативи щодо тарифів, а стратегія щодо Ірану зайшла в глухий кут.
Тому по більшості питань міжнародної політики переговори зазнали невдачі. Офіційно сторони зробили лише розмиті заяви про “прагнення до стабільності”.
Єдиний цікавий епізод у цьому контексті – за даними Financial Times, Сі Цзіньпін сказав Трампу, що Путін може врешті-решт пошкодувати про рішення розпочати повномасштабну війну проти України. Однак згодом президент США в розмові з пресою заявив, що Сі такого не говорив.
Водночас у чисто практичній та економічній площині сторонам дійсно вдалося укласти кілька масштабних угод. Китай офіційно підтвердив закупівлю 200 пасажирських літаків Boeing. У відповідь на це США взяли на себе зобов’язання гарантувати безперебійні поставки в КНР цивільних запчастин для авіації.
Фото: Сі Цзіньпін і Дональд Трамп (Getty Images)
Китай також зобов’язався купувати американську сільськогосподарську продукцію на суму 17 млрд доларів щорічно протягом трьох років. Крім того, Китай відновлює ліцензії для понад 400 американських виробників яловичини, які були заморожені минулого року.
США, у свою чергу, пообіцяли зняти нетарифні бар’єри для китайського агроекспорту, спростивши ввіз морепродуктів та молочної продукції.
Проблема Тайваню
На цьому фоні заяви Трампа щодо Тайваню – островної держави, яку Китай вважає частиною своєї території – викликали значний резонанс.
За даними Reuters, головною метою Пекіна на саміті було змусити Трампа заморозити або повністю скасувати рекордний пакет військової допомоги Тайваню на 11 млрд доларів, ухвалений Конгресом наприкінці минулого року.
На зворотному шляху до США Трамп прямо визнав, що поки “відклав убік” рішення про постачання зброї Тайваню. Він назвав пакет допомоги “дуже хорошим інструментом для торгівлі” з Пекіном, додавши, що остаточне рішення “залежить від поведінки Китаю”.
Заява Трампа про обговорення постачання зброї з Сі Цзіньпіном прямо порушує американські “Шість запевнень” 1982 року щодо Тайваню. Згідно з ними, США зобов’язалися ніколи не погоджувати оборонну допомогу Тайбею з Пекіном.
Читайте також: Буде свирепствувати: Трамп анонсував розмову з президентом Тайваню про зброю
Такий демарш викликав критику в Конгресі США як серед опозиційних демократів, так і в рядах провладних республіканців. Проте згодом державний секретар Марко Рубіо поспішив запевнити, що офіційна оборонна політика США щодо Тайваню залишається непорушною, а постачання зброї взагалі не були предметом торгу на переговорах.
“Китайська Народна Республіка розцінила це як слабкість Сполучених Штатів. Тому на розподіл світу на умовах США вони не погоджуються. Тайвань вони сприймають як питання, яке зможуть вирішити на свою користь, але пізніше”, – зазначив РБК-Україна експерт аналітичного центру “Об’єднана Україна” Дмитро Левусь.
Закріпивши свою позицію перед США, Пекін перейшов до другого раунду – цього разу з Москвою.
Результати для Путіна
Як і Трампа, Путіна в Китаї зустрічали на найвищому рівні. Але деякі красномовні деталі протоколу свідчать про те, що ставлення до російського лідера все ж інше. Трампа на злітній смузі зустрічав китайський віце-президент Хань Чжень, а Путіна – міністр закордонних справ Ван І.
Черговість візитів наочно продемонструвала, хто є хто у світі. Фактично Сі спочатку узгодив рамки глобальної гри з Трампом, а лише потім викликав Путіна, щоб спустити йому нові директиви.
Для Кремля ж цей візит відразу після приїзду Трампа став серйозним іміджевим ударом, виставивши Путіна в ролі просителя, який чекає рішення великих держав.
Замість стратегічних документів лідери підписали лише пакет рамкових меморандумів про розширення торгівлі в китайських юанях та збільшення поставок газу, нафти, сільськогосподарської продукції та деревини з РФ. Проте головне для Кремля питання – будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2” – Китай залишає невирішеним.
Для Кремля це стратегічний проект, покликаний компенсувати втрату європейського газового ринку. Але під час візиту Путіна повноцінна угода знову не була підписана.
Читайте також: Путін провалив одну з головних задач на переговорах у Пекіні
Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков визнав, що Росія та КНР лише “досягли розуміння щодо основних параметрів”, але додав, що “чіткого бачення термінів реалізації цього проекту поки немає”. До слова, цей тезис у Кремлі повторюють вже кілька років після кожного контакту з Китаєм.
“На мою думку, жодних проривних подій не сталося ні для Путіна, ні для Китайської Народної Республіки. Зараз Росія просто в черговий раз зафіксувала своє вторинне становище щодо КНР”, – зазначив РБК-Україна Дмитро Левусь.
Офіційно Пекін не змінив і своєї розмитої риторики щодо російсько-української війни, знову повторюючи абстрактні заклики до “політичного врегулювання”.
Фото: Володимир Путін і Сі Цзіньпін (Getty Images)
Водночас на практиці Китай продовжує балансувати. З одного боку, КНР не висловлює прямої підтримки діям РФ, але й не закриває канали постачання товарів подвійного призначення для війни.
В цілому, за підсумками цих двох візитів Пекін чітко показав, що без нього неможливо вирішити жодну серйозну проблему у світі. Питання лише в тому, що сам Китай далеко не всі ці проблеми прагне вирішувати.
Схоже, в Пекіні віддають перевагу діяти за класичною китайською мудрістю: “Сидіти на горі і спостерігати за битвою тигрів”, поки помилки Путіна і недалекоглядність Трампа остаточно їх не ослаблять.
Питання-відповідь (FAQ)
– Які економічні угоди підписали США та Китай під час травневого саміту в Пекіні?
– Китай офіційно підтвердив закупівлю 200 пасажирських літаків Boeing та зобов’язався щорічно купувати американську сільськогосподарську продукцію на 17 мільярдів доларів протягом трьох років.
Також Пекін розморозив ліцензії для понад 400 виробників яловичини з США. Натомість американська сторона спростила умови для ввезення китайських морепродуктів та молочної продукції.
– Чому заяви Дональда Трампа щодо Тайваню викликали критику в Конгресі США?
– Дональд Трамп призупинив узгодження пакета військової допомоги Тайваню на 11 мільярдів доларів, назвавши його інструментом для торгівлі з КНР. Це прямо порушує американські “Шість запевнень” 1982 року, які забороняють Вашингтону узгоджувати оборонну підтримку Тайбею з Пекіном.
Через це позицію президента розкритикували як опозиційні демократи, так і частина провладних республіканців.
– Чи підписали Росія та Китай контракт на будівництво газопроводу “Сила Сибіру-2”?
– Ні, під час травневого візиту Володимира Путіна до Пекіна повноцінна комерційна угода знову не була підписана. Сторони обмежилися рамковими меморандумами про розширення торгівлі в юанях та збільшення поставок сировини.
У Кремлі визнали, що досягли лише загального розуміння параметрів, тоді як чітких термінів реалізації проекту досі немає через жорсткі вимоги Китаю щодо зниження ціни на газ.
– Яку позицію займає Китай щодо російсько-української війни у травні 2026 року?
– Пекін продовжує дотримуватися політики балансування та обтічної риторики, обмежуючись загальними закликами до “політичного врегулювання”. Китайські влади офіційно не висловлюють прямої військової підтримки діям Кремля.
Водночас КНР не закриває канали постачання в Росію товарів подвійного призначення, які використовуються у військовому виробництві.