Ермак програв апеляцію у справі про корупцію.
Апеляційна палата ВАКС 21 травня розглянула скаргу колишнього керівника Офісу президента Андрія Ермака на обрану йому міру запобіжного заходу.
Яке рішення ухвалив суд
Адвокати Ермака подали апеляційну скаргу на обрану йому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 140 млн гривень.
Відповідно до рішення апеляційного суду, ухвала ВАКС про запобіжний захід для Ермака залишилася без змін. Судді не задовольнили ані апеляцію сторони обвинувачення, ані апеляцію сторони захисту.
Справа Ермака
Прокурори вважають, що колишній керівник ОП міг бути причетний до діяльності організованої групи, через яку, за даними слідства, було легалізовано близько 460 млн гривень.
Нагадаємо, НАБУ та САП розслідують справу про можливе відмивання коштів під час будівництва елітного котеджного містечка в селі Козин Київської області.
Як з’ясували детективи, у 2020 році тодішній міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов ініціював будівництво приватного котеджного комплексу зі спа-зоною.
До проекту в якості співінвесторів та майбутніх сусідів, за даними слідства, він залучив осіб, які мали вплив на політичні та економічні процеси в країні, зокрема тодішнього керівника Офісу президента та відомого бізнесмена.
Будівництво, як зазначається, здійснювалося через житлово-будівельний кооператив, який контролював колишній віце-прем’єр-міністр.
Фінансування проекту надходило з кількох джерел: кошти від підконтрольних компаній з ознаками фіктивності, готівка від структури, яку слідство пов’язує з відмиванням доходів у корупційних схемах у сфері енергетики (зокрема “Енергоатом”) тощо.
За даними слідства, близько 72% фінансування могло надходити саме з таких схем. Загалом йдеться про період з 2021 по 2025 роки.
Серед підозрюваних у справі: колишній керівник Офісу президента Андрій Ермак, колишній віце-прем’єр-міністр Олексій Чернишов, бізнесмен Тимур Міндич, якого також називають співорганізатором і учасником раніше викритої злочинної організації в рамках операції “Мідас”, а також ще чотири особи.
Дії фігурантів кваліфіковані за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України – легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом в особливо великих розмірах.
Також правоохоронці перевіряють інформацію про використання в робочій документації фігурантів кодових імен, а також інші обставини можливого приховування ролей учасників схеми. Ермак, за даними слідства, міг фігурувати під умовними позначеннями, проте сам екс-глава ОП всі звинувачення заперечує і називає їх безпідставними.