Новий Цивільний кодекс – медіаактивісти та громадські організації звернулися до Верховної Ради України та Руслана Стефанчука.
ВРУ попереджають, що чинна редакція законопроєкту загрожує свободі слова.
Представники українських медіа, правозахисних організацій, а також Медіаруху у День журналіста звернулися до українського парламенту, його голови Руслана Стефанчука та українського суспільства з проханням не допустити ухвалення Цивільного кодексу в його теперішньому вигляді. Адже редакція кодексу, прийнята в першому читанні, створює загрози для свободи слова, журналістських розслідувань, прозорості публічної інформації та права громадян знати правду, зазначається у заяві, опублікованій на «Детектор Медіа».
«Ми усвідомлюємо важливість оновлення цивільного законодавства. Проте рекодифікація приватного права не може відбуватися за рахунок обмеження основних свобод, особливо під час повномасштабної війни, коли незалежна журналістика є складовою демократичної стійкості держави», — йдеться у заяві.
Підписанти підкреслили, що нині українські журналісти працюють в умовах безпрецедентних ризиків: під обстрілами, на прифронтових територіях, під тиском атак, погроз та фізичної небезпеки. Журналісти фіксують воєнні злочини РФ, викривають корупцію та перевіряють дії влади, бізнесу та публічних осіб. Крім того, вони допомагають суспільству розрізняти правду і маніпуляції.
Проте ряд положень нового Цивільного кодексу може створити небезпечний «охолоджувальний ефект». Через це медіа, правозахисники, OSINT-аналітики, громадські активісти та викривачі можуть уникати важливих тем. Адже положення нового документа створюють ризики юридичного переслідування. Особливо викликають занепокоєння норми, які можуть:
- обмежити журналістські розслідування через надмірно широке «право на відповідь», навіть коли опублікована інформація є достовірною;
- створити ризик позовів за матеріали про підозрюваних у корупції чи інших правопорушеннях через нечітке формулювання про презумпцію невинуватості;
- послабити захист викривачів, які повідомляють про можливу корупцію;
- дозволити публічним особам вимагати видалення архівних матеріалів через розмите «право на забуття»;
- надати юридичним особам надмірні права на «цифрову приватність», що може ускладнити використання відкритих даних, OSINT-інструментів і перевірку компаній, пов’язаних із корупційними, санкційними або російськими ризиками;
- обмежити публікацію суспільно важливого листування юридичних осіб, навіть якщо воно свідчить про зловживання;
- поставити під загрозу приховану фіксацію в журналістських розслідуваннях;
- створити можливість превентивної судової заборони матеріалів ще до їх публікації.
«Ми особливо підкреслюємо, що йдеться про право суспільства знати, хто зловживає владою, хто наживається на війні, хто співпрацює з державою-агресором, хто приховує конфлікти інтересів, хто використовує бюджетні кошти непрозоро, хто намагається стерти незручні факти зі своєї публічної біографії. Журналістика не існує для задоволення репутаційних потреб посадовців, політиків, бізнесу чи фігурантів розслідувань. Її місія — забезпечувати суспільство перевіреною, важливою і часто незручною інформацією. Демократична держава не повинна створювати для сильних і впливових осіб новий правовий арсенал проти тих, хто ставить їм незручні запитання», — зазначається у зверненні.
Підписанти закликали ВРУ та її голову Руслана Стефанчука забезпечити повноцінне, відкрите й інклюзивне доопрацювання проєкту нового Цивільного кодексу. При цьому вони закликали залучити медійні організації, правозахисників, журналістів-розслідувачів, експертів із доступу до інформації, цифрових прав та антикорупційної політики. Народних депутатів закликали не допустити ухвалення норм, які можуть змусити журналістику замовкнути саме тоді, коли вона найбільше потрібна країні.
Під заявою підписалися:
- Медіарух;
- ГО «Інститут Масової Інформації»;
- ГО «ПроМедіа»;
- Львівський медіафорум;
- ГО «Детектор Медіа»;
- Інститут демократії імені Пилипа Орлика;
- ГО «Українер»;
- Texty.org.ua;
- ГО «Центр демократії і верховенства права» (ЦЕДЕМ);
- Центр прав людини ZMINA;
- Ініціатива з інфогігієни «Як не стати овочем»;
- ГО «Центр публічних розслідувань».
Ініціатором законопроєкту виступив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук та група народних депутатів. Документ зареєстрували 9 квітня, а вже 28 квітня винесли для прийняття в першому читанні. Водночас законопроєкт, який ініціатори позиціонують як європізацію законодавства, зазнав значної критики з боку юристів, правозахисників та суспільства.
Як зазначають аналітики Громадської ініціативи «Голка» Юрій Мельник та Ірина Федорів, нова редакція Цивільного кодексу змінює базову логіку права власності: від можливості повернути вкрадене — до юридичного закріплення його втрати. Про те, як саме це працюватиме, вони пояснюють у статті «Як узаконити вкрадене: нова версія Цивільного кодексу».