Кудрицкий в інтерв’ю для РБК-Україна розповів про електропостачання, відновлення теплоелектроцентралей та проблеми корупції.

Володимир Кудрицький (фото: РБК-Україна)

Зима в Україні стала найскладнішою за весь період великої війни. Росіянам вдалося фактично знищити кілька енергогенеруючих об’єктів, внаслідок чого по всій країні відбувалися тривалі відключення електроенергії.

Тепер країна готується до літа, яке за різними прогнозами обіцяє бути дуже спекотним. Експерти вже попереджають – енергогенерації може не вистачити. На цьому фоні обговорюється проект “гігават президента”, реалізація якого зіткнулася з низкою труднощів.

Про реальний стан атомних блоків, кулуарні ігри регулятора, готовність до літа, корупційні справи та чому Орбан не зможе одним вимикачем вимкнути Україні світло – в ексклюзивному інтерв’ю для РБК-Україна розповів екс-глава “Укренерго” Володимир Кудрицький.

Читайте також: Заброньовані підприємства генерують 60% податків: інтерв’ю з Олексієм Соболєвим

Головне:

• Залежність від погоди: Через зруйновану генерацію тривала спека понад +35°C гарантовано призведе до обмежень споживання – одного лише імпорту не вистачить.
• Технічний потолок імпорту: Україна фізично може завезти з Європи трохи більше 2 ГВт, що не покриває дефіцит. Будівництво нових ліній затягнеться на роки через бюрократію ЄС.
• “Президентський гігават”: Офіційні звіти про бурхливий розвиток розподіленої генерації є прикладом великої брехні. Програма виконана ледве на 15% через штучні перешкоди, корупцію та тиск силовиків на тендерах.
• Косметичний ремонт системи: Антикорупційні кадрові чистки виявилися фікцією. На ключових посадах залишилися ті ж самі учасники старих схем.
• Бетонна захист і готовність до зими: Єдиним реальним позитивом є масове зведення капітальних бетонних накриттів над трансформаторами, які здатні витримувати десятки ударів “Шахедів”. Але зима буде важкою через критичну нестачу модульних котелень у великих містах.
• “Авансові” справи силовиків: Міжнародні інвестиції тривають лише тому, що закордонні партнери не сприймають порожні підозри українських правоохоронців, які силовики “шьють” проти менеджерів.

Це скорочена версія інтерв’ю. Повну версію дивіться на нашому YouTube-каналі.

– Синоптики прогнозують, що літо 2026 буде спекотним – на кілька градусів тепліше норми. Українці точно включать кондиціонери. Нам готуватися до жорстких графіків відключень?

– Чесно кажучи, спека для нас зараз – не найкраща новина. Наша енергосистема тепер дуже залежить від погоди, оскільки робочих електростанцій залишилося критично мало. Тому, як тільки температура починає підніматися, зростає і споживання, а це одразу створює проблеми.

Як це буває, ми вже бачили в липні 2024 року. Тоді через затяжну спеку світло вимикали серйозно. І це при тому, що теплові та гідроелектростанції вже були пошкоджені російськими обстрілами.

Цього року ситуація також непроста. Багато ТЕС зруйновані, вони можуть видати хіба що третину від того, що повинні були б, якби були цілими. З гідроенергетикою теж біда: води в ріках мало, паводок слабкий, та ще й самі ГЕС сильно постраждали від ракетних ударів. Коротше кажучи, ні ТЕС, ні ГЕС вище голови не стрибнуть. Атомна енергетика, як завжди влітку, наполовину піде на ремонти та перезавантаження пального.

Тому залишається сподіватися, що споживання не підскочить занадто сильно. Якщо вдарить дика спека і всі включать кондиціонери, одного лише імпорту електроенергії з-за кордону може не вистачити. Тоді доведеться обмежувати споживання.

Я не кажу, що це 100% відбудеться, або що нас точно чекають 16 годин без світла. Все може пройти відносно м’яко – наприклад, по два години на добу в якісь окремі дні. Такий собі “лайт-вариант”. Але гарантувати, що відключень взагалі не буде, сьогодні ніхто не може.

– Тобто все зводиться до того, що ми споживаємо більше, ніж виробляємо. А можна конкретніше: чого чекати, якщо нових обстрілів не буде?

– Без обстрілів все буде вирішувати погода. Якщо будемо знати точний прогноз, скажу точніше. Наприклад, якщо вдарить +35°C і буде триматися три тижні, то система в якийсь момент просто не витримає, і світло почнуть обмежувати.

Якщо ж такої тривалої спеки не буде, а росіяни чомусь перестануть нас атакувати (хоча в це слабо віриться, згадайте хоча б нещодавній важкий удар по Києву), тоді є шанс пройти літо взагалі без відключень.

– До речі, про обстріли. 13-14 травня була велика двохдневна атака. Відомо, які наслідки вона мала для енергетики?

– Саме для енергосистеми якихось катастрофічних наслідків не було. На жаль, постраждали цивільні об’єкти, була жахлива трагедія з загиблими в Києві та інших містах. Також прилетіло по кільком підприємствам оборонки. Але світло через це не зникло.

Проте розслаблятися не варто. Якщо росіяни побачать “вигідну” для них погоду, вони вдарять знову. Згадайте: взимку вони завжди вибирають дні, коли холодніше всього, щоб завдати максимального збитку. Влітку так само – чекають пікової спеки.

Володимир Кудрицький (фото: РБК-Україна)

– Офіційні цифри свідчать, що країні потрібно 18 гігават, а виробляємо ми лише 11. Ці дані ще актуальні?

– Ці цифри змінюються щодня і дуже залежать від сезону. Взимку, коли було -25°C, споживання дійсно могло досягати 18 гігават, а виробляли ми лише 11. Дефіцит був величезний, тому і сиділи без світла по 16-20 годин.

Влітку все інакше. Зараз пік споживання – десь 11 гігават. Але і виробляємо ми менше, оскільки атомні блоки на ремонтах, а ТЕС і ГЕС пошкоджені. Крім того, цифри стрибають навіть протягом доби. Ці 18 гігават, про які колись згадував президент – це вечірній максимум.

Вночі споживання може падати на 30, 40 або навіть 50%. Система постійно балансуватиме: споживання то зростає, то падає, а генерація намагається за ним встигнути. І якщо дефіцит стає занадто великим, імпорт нас вже не рятує.

– А чому імпорт не рятує? Держава ж купує багато електроенергії за кордоном, але перекрити все одно не виходить. Чому так?

– Тому що взимку нам у пік потрібно 18 гігават, а влітку в спеку – десь 13. А технічно завезти з Європи ми можемо трохи більше 2 гігават. Це наш фізичний потолок. Тому сам по собі імпорт таку велику діру закрити не здатний.

– А чи є взагалі сенс розвивати ці мережі?

– Ну, якщо у нас є зайві 20 років і мільярди євро, то сенс, напевно, є. Ми ж говоримо про величезні міждержавні лінії електропередач на сотні кілометрів. І будувати їх потрібно не тільки в Україні, але й в Європі. А там через дуже жорсткі правила – екології, погодження з місцевими громадами і так далі – прокласти велику потужну лінію майже неможливо. З Україною зокрема.

Простий приклад: якщо в Україні “Укрэнерго” могло побудувати магістральну лінію на 100 кілометрів за рік-два, то в Польщі це може затягнутися на 10 років, а в Німеччині – взагалі ніколи.

У німців вже десятиліттями проблема: індустріальний Південь потребує електрики, а потужні вітрові станції стоять на Півночі. Зв’язки між ними слабкі, і вони нічого не можуть зробити зі своєю бюрократією, щоб об’єднати країну в єдину мережу.

Тому будувати нові лінії між Україною та Європою точно потрібно, це пріоритет. Але це складно, і м’яч тут не тільки на нашій стороні. Хоча прогрес є: у 2023 році ми запустили лінію на Польщу “Хмельницька АЕС – Жешув”. Вона стояла занедбаною ще з 1993 року. Це дало нам додатково майже 1000 мегават потужності.

Зараз “Укрэнерго” разом зі словаками активно розширює лінію “Мукачево – Вельке Капушани”. Тобто робота йде, але потрібно тверезо розуміти: це проекти на роки, швидко пропускну здатність кордону не збільшити.

Читайте також: Україна та Угорщина розпочали експертні консультації: яке питання хочуть вирішити першим

– А як на це впливає зміна влади в Угорщині? Новий уряд Петра Мадяра –​​​​​​​ це плюс для нас? Зможемо краще розвивати проекти з угорцями?

– Насправді Орбан не сильно міг впливати на перетоки електрики між Угорщиною та Україною. Будь-яка країна, яка входить до європейської енергосистеми, в плані електрики вже не належить повністю сама собі.

Орбан не може просто прокинутися не з тієї ноги і наказати угорському оператору: “А ну вимкніть лінії з Україною!”. Це неможливо.

Якщо їх вимкнути, постраждає не тільки Україна, але й Словаччина, Чехія, Польща, Румунія – попливе вся регіональна система. А це прямо заборонено правилами ENTSO-E (європейської енергосистеми), куди ми вступили в 2022 році.

Тому ні Орбан, ні той же Фіцо в Словаччині не можуть крутити вимикачем, як їм заманеться. В Європі політиків, які зазвичай мало розуміють в енергетиці, просто не підпускають до критичної інфраструктури. Це в Україні таке ще іноді трапляється, а там діє залізне правило: політики приймають політичні рішення, а в техніку не лізуть, бо “не лізь – уб’є”.

–​​​​​​​ Крім самих проводів, є ще питання їх заповнення. Ви раніше критикували нашого регулятора (НКРЕКУ) за те, що вони штучно тримають “прайс-кепи” (обмеження граничних цін).

Поясніть на пальцях, що це означає. Виходить, українські компанії просто не купують у Європи стільки світла, скільки могли б?

– Саме так. Поясню на дуже простому прикладі. Уявіть, що держава створила комісію, яка регулює ціни на заправках, і та заявила: “Бензин в Україні не може коштувати дорожче 35 гривень за літр”. І все. Що буде далі?

–​​​​​​​ А на ринку в Європі він по 100 гривень.

– Так от. Завезти його коштує дорожче, ніж 35 гривень. Результат – бензин на заправках просто зникає. Те ж саме сталося і з електрикою навесні, коли на вулиці було +15°C.

Буквально за три тижні до цього уряд пафосно звітував, як ми “нескоримо і потужно” будуємо нову генерацію і зробимо все, щоб люди були зі світлом. І тут держава приймає абсолютно ідіотське рішення.

– Може, під час такої важкої війни взагалі не варто регулювати ринок? Просто відпустити ціни. Ви, звичайно, прихильник вільного ринку, але є ж підводні камені… Ціни могли б злетіти до неб