Вивезення культурних цінностей з України – як працює митниця
Олексій Дірочка на митному складі конфіскованих артефактів (фото: Віталій Носач/РБК-Україна)
Древня кераміка, зброя часів козаччини, золоті монети, птахи зниклих видів – все це намагаються незаконно вивозити з України. На кордоні їх зупиняє митниця. Як контрабандисти пристосовуються до реалій війни, що далі відбувається з цінними для історії речами і до чого тут Росія – у матеріалі РБК-Україна.
Україна потерпає від крадіжок культурних цінностей впродовж всієї своєї історії. Під час війни з РФ спроби нелегального вивезення унікальних артефактів з України нікуди не поділися. Навпаки – кількість таких випадків зросла.
До 24 лютого 2022 року митниця працювала інакше. З аеропортів по різних країнах світу щодня відлітали десятки літаків. Були відкриті північно-східні кордони біля Сум, Чернігова, Харкова. З початком війни закрили небо і частину кордонів. Раніше контрабанду намагалися вивозити в Росію, де спадщину або скуповували на аукціонах, або відверто видавали за свою на державному рівні.
Контрабандисти стали пристосовуватися до реалій війни, шукати інші канали нелегальної торгівлі. І переключилися зокрема на поштові відправлення.
“Ті, хто задіяний у цій незаконній діяльності, досить тонко відчувають ці ниточки, за які можна зачепитися, і знають, як загубитися в загальному потоці посилок”, – пояснює РБК-Україна начальник Київської митниці Сергій Сілюк.
Відео: Як з України під час війни вивозять унікальні історичні знахідки (youtube.com/РБК-Україна)
Під час війни цінності вивозять частіше
“Укрпошта” зараз обробляє 150 тисяч відправлень на день. Це близько 3 мільйонів на місяць. У пікові місяці – більше. Багато українців через війну виїхало за кордон. Ось скоро свята, багато людей замовляють товари і відправляють їх родичам. Тому зараз на місяць може бути і до 4,5 мільйонів відправлень. Це досить багато”, – каже очільник Київської митниці.
Всі посилки спершу проходять “митне очищення” і лише потім відправляються за кордон. Багато подібних речей можуть ховати у м’яких іграшках, корпусах від побутової техніки. Фактично в будь-якій посилці.
Раніше “Укрпоштою” щороку відправляли 36-38 млн посилок. З повномасштабною війною показники впали до 15 мільйонів. Потім об’єми поступово відновлювалися. У 2024 році Україна фактично вийшла на кількість поштових відправлень, яка була до вторгнення РФ, зазначають у митниці.
Разом з кількістю відправлень, стає більше і випадків незаконного вивезення культурних та інших цінностей. В попередні роки могли складати по 20-30 таких протоколів. За 2024 рік їх склали 153.
Фото: Задіяні у незаконній діяльності тонко відчувають, як можна загубитися в загальному потоці посилок, – начальник Київської митниці Сергій Сілюк
Втім, кількість оформлених паперів не відображає масштаби, скільки насправді унікальних речей хочуть вивезти з країни. В одній посилці нерідко знаходять і 10, і 20 артефактів. За 2023 рік протоколів склали 108, а вилучених предметів тоді було 2 600.
“Треба розрізняти, складання адміністративного протоколу на порушника митних правил та затримання поштового відправлення, де ми не можемо встановити особу порушника. Тоді посилка передається на склад митниці за актом”, – пояснює співрозмовник.
На митниці зрозуміли поганий “тренд”: з України під час війни стали частіше вивозити те, що становить цінність для держави. З цим було щось не так, і треба було щось робити. Вирішили збільшити штат людей, які займаються саме міжнародними відправленнями.
Важливо розрізняти, чи є предмети справді цінними, бо трапляються і підробки, і просто товари, які на перший погляд тільки здаються “музейними”, а насправді придбані на барахолках.
Через 90 днів після потрапляння на склад у митниці з’являється право розпоряджатися цим майном. Тоді там формують перелік речей, передають на Держмитслужбу, яка працює з Міністерством культури по передачі цих культурних цінностей експертним установам, музеям.
Для проведення експертизи вилучених предметів митниця залучає експертів з профільних установ. Наприклад, з національного музею історії України, Національного військового-історичного, Художнього музею.
Трипільська ваза і зниклі птахи. Які унікальні артефакти вилучали митники
Скіфи, сармати, трипільська культура, грецькі поселення на півдні України, козацька доба – народи в різні періоди історії залишали в Україні свою спадщину. Чим древніший і рідкісніший артефакт, тим дорожче він коштує у світі незаконної торгівлі.
На митниці нам показують склад вилучених речей, де зберігаються такі артефакти. Всі вони чекають передачі в українські музеї, де стануть експонатами.
Фото: Стародавні монети, вилучені з поштових відправлень
В одному з пронумерованих пакетів зберігається ключ, якому близько тисячі років. В інших – срібні монети ацтеків і майя, які чеканили в Латинській Америці. Є золото і срібло, якому 400-500 років, монети 9-10 сторіччя.
В одній із шаф – ікони, які створювали в українських селах у 19 сторіччі. Окремі полиці відведені об’єктам Другої світової: ордени, німецькі каски й багато іншого.
“Ось тут, на одному столі, у нас зійшлися різні епохи. Цій зброї – більше тисячі років. Її створювали київські, скандинавські, половецькі зброярі. І уявіть, ці свідчення епох просто їхали кудись в пакеті, – розповідає РБК-Україна заступник начальника Київської митниці Олексій Дірочка. – Бачимо, що тут багато клинків. Вони в той час були набагато дорожчі за топори. Цей клинок доби Київської Русі використовували не в бою, а для жертвоприношень богам. Є дуже рідкісна сокира вікінгів, зроблена в північній Європі”.
Він каже, що часто увагу до таких речей привертають медіа, фільми, репортажі. Вважає, що фільм про вікінгів на “Нетфліксі” зіграв з цими злий жарт – після його виходу почали дуже активно “замовляти” з України такі “товари” в країни північної Європи.
На складі також зберігається краб, якому 250 мільйонів років.
“Вибачте, діставати його не буду, бо співробітники, які несуть відповідальність, будуть в шоці”, – жартує митник. Є й ще давніші речі – у залишках каміння видно відбитки давніх тваринок або комах.
Фото: Краб, якому 250 мільйонів років
Буває й так, що певні об’єкти лише схожі на культурні цінності. Близько сотні років тому був тренд – викарбовувати на скрипках прізвище Страдіварі. Але так тодішні майстри тільки намагалися збільшувати вартість цієї речі. Але з реальним Страдіварі такі інструменти не мають нічого спільного. Це теж цікаві для історії речі, але оцінюються вони інакше, і підходи до них відрізняються.
Поруч з іншими речами на складі – книги, яким на вигляд не менше 400 років.
“Серед багатьох прийнято дарувати книги, особливо старовинні. Але часом тримати таке вдома взагалі небезпечно, – каже Олексій, – Бо є свідчення, що ці книги тримав в руках священник, коли відспівував померлих від бубонної чуми. І хто знає, чи не залишилися на цьому папері спори хвороби, яку людство давно подолало!”.
Часто контрабандисти і їх посібники спеціально “зістарюють” речі, щоб заробити більше. Обробляють хімічними речовинами так, щоб було схоже на старовинну річ. Насправді така “старовина” може виявитися звичайним шматком металу, за який недосвідчені покупці віддають кілька тисяч доларів.
Олексій показує деякі експонати, які тільки схожі на старовинні.
“А потім ділки обманюють європейських споживачів, продаючи їм це під виглядом чогось унікального”, – каже він.
Фото: В Арабські емірати “замовляли” рідкісних пташок зниклих видів
Через кордон іноді намагаються вивезти такі речі, про існування яких взагалі багато хто не здогадується. І взагалі дивує, чому подібне взагалі все це комусь досі потрібне у 21 сторіччі.
Наприклад, в Європі досі замовляють у сучасних ювелірів та інших майстрів заборонену атрибутику часів нацистської Німеччини. Заступник голови митниці припускає, що замовники – сучасні неонацисти.
“Чули про “Аненербе”? Це націоналістична, секретна містична організація, яка колись привела до влади Гітлера. І для старовинних ритуалів замовляють копії таких предметів. В них всередину вкладали древні списки, вдягали ритуальні халати і проводили ритуали”, – розповідає Олексій.
Через кордон пробували перевезти і унікальних птахів. І живих, і муляжі. Що прикро – чим рідкісніший птах, тим до нього вищий інтерес. А якщо це птах зниклого виду, занесений у так звану “Чорну Книгу”, то за нию “полюють” ще активніше.
“Три роки тому ми зупинили канал поставки живих пташок до Арабських Еміратів. Їх присипляли наркотиками, замотували, і так в чемодані людина везла їх через працюючий на той час аеропорт. Птахів скуповували арабські шейхи. Просто жахливо уявити, яку шкоду все це наносить екосистемі”, – каже Олексій.
Фото: Заборонена в Україні та в Європі нацистська атрибутика
Найбільш унікальний об’єкт, який зупинили при спробі незаконного вивезення – трипільська ваза, якій 7,5 тисяч років. Її намагалися вивезти до США.
“Вона має унікальний орнамент. Зверніть увагу – до цього часу фарба не вицвіла. Хто такі трипільці? Це культура, яку відкрив Вікентій Хвойка, аграрна культура, яка процвітала, в Україні, Молдові, Румунії”, – розповідає Олексій Дірочка.
Речі, які неможливо оцінити грошима
Цінність таких артефактів майже неможливо оцінити в грошовому еквіваленті, кажуть митники.
“Ось, наприклад, ваза трипільської культури, якій 7500 років. Як її оцінити? Вона несе безцінну історичну вагу. Її значення для історії України перевищує будь-яку монетарну оцінку, адже це спадок однієї з найдавніших культур світу. Я б сказав, такі цінності перебувають поза межами грошових оцінок”, – вважає Сергій Сілюк.
Сумно те, що вилучені об’єкти хоч часто й безцінні, але через чорних археологів вони і втрачають історичну цінність.
Фото: Трипільська ваза, якій понад 7500 років
“Є люди, для яких ці речі мають значення тільки в історичному контексті. А є люди, у яких чорне серце, – додає Олексій Дірочка, – Вони це все теж розуміють, але ховають від нас ці речі. Ось мечі, яким більше тисячі років. Де вони були знайдені? Що вони можуть сказати про місце, де їх відкопали? Нічого! Це могли б сказати тільки експерти, які проводили б там фахові, легальні розкопки і адекватні експертизи. А так – це річ, яку нелегальними діями позбавили контексту. І це додатковий злочин проти нашої культури та історії”.
В Україні археологічні знахідки, за законом, належать державі. Тому будь-які артефакти, знайдені під час розкопок, мають бути передані державним органам. Їхня наукова та культурна цінність значно перевищує будь-яку матеріальну вигоду, адже кожна така знахідка – це частина нашої історії, яку важливо зберегти.
На Київській митниці планують оцифрувати об’єкти, які у них зберігаються. Маючи тривимірне зображення вази, ікони чи меча, експерт в онлайн-режимі зможе співставити, порівняти і зробити висновки про інші речі, які вивозяться. Щоб інспектор за базовими ознаками міг принаймні запідозрити, що річ може бути цінною.
“Хочемо впровадити експеримент. Принаймні жодні митні органи у світі такого поки не робили – оцифрувати всі об’єкти, які ми затримали. Мінкульт робить реєстр втрачених культурних цінностей. А ми маємо амбітну мету – зробити реєстр врятованих культурних цінностей”, – ділиться планами Олексій Дірочка.
Фото: Мечі часів Київської Русі та інші артефакти їхали у звичайному пакеті
“Київ Цифровий” для митниці недавно оцифрував деякі цікаві експонати, їх тепер показують тепер на великому екрані в холі головної будівлі.
“Плануємо продовжити цифровізацію. Це будуть фактично 3D-моделі обєктів. На них буде QR-код. Ви його скануєте, і відкриваєте експонат на своєму смартфоні, крутите його з усіх боків, роздивляєтесь, знайомитесь із описом, характеристиками. Це також шлях до прозорості процесів”, – додає Сергій Сілюк.
Не кожна культурна цінність заборонена до вивезення з України. Остаточне рішення виносить Мінкульт, до якого треба звернутися з висновком державної мистецтвознавчої експертизи та отримати свідоцтво на право вивезення. Тоді у митниці жодних питань не виникає.
“Основний споживач цінностей – Росія“
“Ми розуміємо, що в цих потоках контрабанди під час війни основний споживач вивезених цінностей – це Росія. Держава, яка сьогодні проти нас воює, і яка краде нашу спадщину. У них ніколи не було своєї історії, не було своєї розвиненої цивілізації. Вони присвоювали собі все чуже і видавали за своє. Це продовжується, нічого не змінилося”, – констатує голова Київської митниці.
Фото: Артефакт часів вікінгів
Землі сучасної України були свідком різних епох, культур. Завдяки цьому мають величезну кількість скарбів. Свідчення різних історичних періодів опиняються у Сполучених Штатах, Австралії, Польщі, Франції.
“Але врешті у більшості випадків основним споживачем є громадяни РФ, які викуповують такі речі на аукціонах. Частину з них потім заводять в російські музеї і загалом на територію держави-окупанта”, – додає він.
Митники почали глибше досліджувати цю тему, спілкувалися з колекціонерами, які давно працюють на ринку. Вони підтверджували, що в тих же США є аукціони, орієнтовані суто на росіян.
Фото: Українські ікони теж намагаються нелегально вивозити з країни
Війна та окупація територій частини регіонів в сотні разів посилюють проблему, бо Росія вивозить музейні експонати на свою територію. Через відсутність обліку на окупованих територіях існує ймовірність втрати важливих історичних об’єктів.
Зараз взагалі невідомо, що відбувається культурними та історичними цінностями на окупованих територіях, кажуть співрозмовники. Деякі артефакти потраплять на чорні ринки чи аукціони, зокрема в Росії, де їх перепродають. Інші відкрито виставляють в музеях і видають за свої.
“Всі ці викрадення – масштабні злочини проти України, які мають бути розслідувані, а винні – понести відповідальність”, – підсумовує Сергій Сілюк.