Скандал з безпілотниками GARA може становити загрозу національній безпеці України – подробиці справи.

Суд засекретив вердикт у справі БПЛА GARA (колаж РБК-Україна)

Скандал навколо закупівель безпілотників для українських силових структур продовжує набирати обертів. Після оголошення підозри колишньому керівнику АТЦ СБУ Дмитру Козюрі у державній зраді, розслідування вивело на можливі схеми бізнесмена Ростислава Грекула та ймовірний вивід 100 млн грн у компанії “КТД ЮПІТЕР”. Столичні господарські суди в закритому режимі та без позивача фактично узаконили спірні угоди щодо БпЛА GARA.

Чому ці таємні вердикти можуть загрожувати національній безпеці під час війни – читайте в матеріалі РБК-Україна.

Читайте також: Росія визнала українські дрони найбільшою загрозою економіці на Каспії

Головне:

• Схема з дронами: слідство вивчає ймовірний вивід 100 млн грн через оборонні закупівлі.
• Суд ухвалив рішення в закритому режимі: справа про БпЛА розглядалася без участі позивача.
• Фіктивні угоди: компанія “КТД ЮПІТЕР” заявляє про незаконний переказ десятків мільйонів гривень.
• Питання безпеки: не виключено наявність технічних вразливостей у БпЛА на користь ворога.

Схема на 100 мільйонів: як вкрадені дрони потрапили в СБУ

В центрі розслідувань опинилася історія з дронами та грошима на суму 100 млн грн, які, за даними голови Асоціації виробників України Олександра Громика, були вкрадені у ТОВ “КТД ЮПІТЕР”, а потім продані під брендом GARA Антитерористичному центру СБУ, який на той момент очолював нині затриманий Дмитро Козюра.

Кому передавали (і передають) розвідувальні дані БпЛА GARA – українським військовим чи російським ворожим структурам (з огляду на справу Дмитра Козюри), з’ясовує слідство.

За версією правоохоронців, київський бізнесмен Ростислав Грекул відіграє ключову роль у цій історії. Саме його структури фігурують у справах, пов’язаних із підробкою документів, постачаннями БпЛА у військові структури, а також подальшими судовими та кримінальними процесами.

Для постачання вкрадених коштів і БпЛА були створені окремі структури – ТОВ “Гара” та ТОВ “ГАРА ЕССЕ”, через які оформлялися нові державні закупівлі.

Незважаючи на кримінальні провадження (провадження №12024105060000067) та публічні звинувачення, ТОВ “Гара” отримало NSN-коди на дрони, а співпраця з військовими структурами триває досі.

Закритий режим і таємні рішення: “судовий безлад” навколо оборонних компаній

Однак історія вийшла далеко за межі звичайних кримінальних новин і перетворилася на показову ілюстрацію проблем української судової системи.

Серія судових процесів, рішення по яких викликали серйозні питання у юристів та учасників ринку, лише посилила резонанс.

Директор ТОВ “КТД ЮПІТЕР” Олена Бородіна в коментарі нашому виданню стверджує, що колишній виконавчий директор компанії Віталій Кулик, відповідальний за технічні питання, у змові з колишнім фінансовим директором Володимиром Соболевським підписали фіктивні угоди з ТОВ “Гара” на суму понад 50 млн грн без необхідних повноважень.

Крім того, скориставшись електронними банківськими ключами, залишеними директором на довірі під час відрядження, вони перевели з ТОВ “КТД ЮПІТЕР” 38,5 млн грн на рахунки ТОВ “Гара”.

При цьому навіть у директора компанії Олени Бородіної не було повноважень підписувати угоди на такі значні суми.

Проте суд першої інстанції проігнорував Закон України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” і фактично дозволив будь-якому менеджеру компанії (не обов’язково директору) підписувати угоди та продавати активи компаній, майно, магазини, заводи та ТРЦ без згоди акціонерів.

Господарський апеляційний суд міста Києва, прийнявши заяву про скасування рішення суду першої інстанції, надіслав до СБУ запит про те, чи є ця справа секретною.

Як з’ясувалося лише у травні 2026 року, відповідь СБУ була надіслана суду ще в січні і містила формулювання про те, що дане питання залишається на розсуд суду.

В результаті Апеляційний господарський суд Києва ухвалив рішення розглядати справу в закритому режимі та без участі позивача. Повідомлення було надіслано поштою і отримано особою, не пов’язаною з ТОВ “КТД ЮПІТЕР”.

Вже на першому засіданні 24 лютого 2026 року (справа №910/1477/24) суд ухвалив рішення, текст якого відсутній у відкритому реєстрі. Фактично воно повторювало рішення першої інстанції.

По суті колегія суддів, звертають увагу юристи, в закритому режимі проігнорувала не лише Закон України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”, але й відсутність представників ТОВ “КТД ЮПІТЕР”, а також експертизу, що є в рамках кримінальної справи.

Дмитро Козюра, купивши вкрадені дрони у ТОВ “Гара” за 64 млн грн і не намагаючись з’ясувати їх походження, вже знаходиться під вартою за звинуваченням у державній зраді, проте його справа продовжує існувати.

Представники “КТД ЮПІТЕР” заявляють, що в публікаціях прямо йдеться про ознаки тиску на господарські суди.

“Якби не співробітники банків, яким вистачило півгодини, щоб вивчити і зрозуміти суть фіктивних угод на суму понад 50 млн грн між подружжям Віталієм Куликом і Юлією Кулик, керівництво ТОВ “КТД ЮПІТЕР” досі могло б не знати про програний апеляційний процес”, – коментують у компанії.

Адвокати з великим досвідом називають те, що відбувається, “прикладом судового безладу” під час війни, коли компанії, що працюють у оборонному секторі, виявляються беззахисними перед схемами з використанням фіктивних угод, переоформленням брендів, затяжними судовими процесами та протизаконними рішеннями.

Від земельних махінацій до оборонних закупівель: хто такий Ростислав Грекул?

Матеріали кримінальних проваджень і журналістські розслідування вказують на те, що махінації з оборонним замовленням можуть бути не єдиним сумнівним епізодом у біографії Ростислава Грекула.

Свою діяльність він починав у політичних колах – працював помічником народних депутатів Василя Салыгина (блок “За єдину Україну”) та Юлії Ковалевої (“Партія регіонів”).

З часом ім’я Грекула почало регулярно з’являтися в контексті масштабних майнових конфліктів.

ЗМІ пов’язують його з рейдерським захопленням проекту котеджного містечка River Side у Вишгородському районі. Згідно з публікаціями, спільно з екс-президентом Федерації боксу Кирилом Шевченком він, як стверджується, брав участь у схемі, через яку швейцарські інвестори втратили контроль над активами ТОВ “Б.М.К.-Білдинг” та землею площею близько 40 га. Сума збитків оцінювалася в десятки мільйонів доларів.

Крім того, пов’язані з Грекулом структури згадувалися в гучному скандалі навколо будівництва на вул. Редутній (8/16, 20, 22, 32) на Печерську в Києві. Будівництво велося в буферній зоні Києво-Печерської Лаври (об’єкт ЮНЕСКО), всупереч мораторію КГГА та без погоджень Мінкультури, що призвело до масових протестів киян і судових арештів.

Ім’я бізнесмена також фігурувало в справі ЖК River Garden в Осещині, де правоохоронці фіксували порушення прибережної захисної смуги річки Десна.

За інформацією з відкритих джерел, в останні роки Грекул значну частину часу проводить за кордоном, зокрема в Швейцарії, а його родина володіє нерухомістю на березі Женевського озера.

Проте, мабуть, найскандальніший епізод діяльності структур Грекула пов’язаний саме з постачаннями БпЛА для силових відомств під час повномасштабної війни, а саме – з обвинуваченим у державній зраді екс-главою АТЦ СБУ Козюрою.

Враховуючи інкриміноване Козюрі співробітництво з російськими спецслужбами, серед експертів і учасників ринку висловлюються припущення, що вибір техніки для закупівлі міг мати не лише комерційні мотиви.

Зокрема, існують дискусії щодо технічних характеристик і надійності каналів передачі даних БпЛА GARA. Окремі джерела припускають ризик вразливості системи до несанкціонованого доступу, що за певних обставин могло створити загрозу витоку інформації про переміщення українських підрозділів.

Поки ця версія не підтверджена офіційними висновками слідства і потребує детального вивчення контррозвідкою СБУ.

Враховуючи критичну важливість озброєння для сектора безпеки та оборони, об’єктивне розслідування цих обставин є принципово важливим для захисту національних інтересів.

Чи стане справа БпЛА тестом для системи?

На даний момент керівництво ТОВ “КТД ЮПІТЕР” очікує розгляду справи в касаційній інстанції та розраховує на результати досудового розслідування.

За словами представників ТОВ “КТД ЮПІТЕР”, схема, яка фігурує в матеріалах справи, виглядає досить просто: Грекул, здаючи в оренду приміщення для зборки БпЛА, організував захоплення продукції та її подальшу перепродажу військовим структурам через ТОВ “Гара” без документального підтвердження походження товарів.

Однак на практиці притягнення всіх причетних до відповідальності виявилося складним процесом.

Кримінальне провадження за фактом можливих перешкоджань постачанням БпЛА для оборонного сектора та можливого привласнення коштів вже давно вийшло за межі суто господарського спору.

Сьогодні цей кейс є показовим маркером можливості української правоохоронної та судової систем ефективно захищати державні інтереси та права інвесторів в умовах воєнного стану.