В українському інформаційному просторі в останні тижні активно поширюються антимігрантські меседжі – від мемів і фейкових фотографій до закликів проти трудової міграції. Експерти застерігають, що така кампанія має ознаки російської інформаційної операції і може бути небезпечною для українського суспільства.
Основне:
- Ознаки ІПСО: В останні тижні в українському інформаційному просторі активно розганяються антимігрантські меседжі. Експерти стверджують, що кампанія має всі ознаки спланованої операції РФ.
- Масштаб атаки: Лише за перші 10 днів травня аналітики зафіксували близько 22 тисяч таких публікацій, які зібрали майже 50 мільйонів переглядів.
- Методи маніпуляцій: Через анонімні Telegram-канали та TikTok поширюються ІІ-фото і меми про “іноземців у ТЦК” або “заміну населення”.
- Що кажуть цифри: Статистика спростовує міф про “масовий завіз” мігрантів – у 2025 році було видано або продовжено лише 9,5 тисяч дозволів на роботу іноземцям.
- Головна небезпека: Мета цієї атаки – перевести економічну дискусію в ксенофобську площину, посіяти внутрішнє недовіру, підривати євроінтеграцію та відвернути увагу від реального ворога.
Як розганяли антимігрантську кампанію
У соціальних мережах почали масово з’являтися сгенеровані штучним інтелектом фото та відео, де нібито вихідці з Азії або Африки перебувають в українських містах, носять вишиванки або навіть “працюють помічниками ТЦК”. Одночасно поширювалися наративи про те, що “мігранти заберуть роботу”, “замінять населення” або “отримують більше прав, ніж українці”.
За даними Центру стратегічних комунікацій, лише за перші десять днів травня було зафіксовано майже 22 тисячі антимігрантських публікацій з потенційним охопленням близько 50 мільйонів переглядів.
Голова ОО CAT-UA Артем Захарченко вважає, що за кампанією можуть стояти російські інформаційні структури.
“Росія вже кілька місяців намагається створити в Україні проблеми, з якими сама зіткнулася”, – зазначає він.
Чому тема мігрантів стала настільки емоційною
На думку експертів, тема трудових мігрантів стала інструментом для розпалювання страхів і внутрішніх конфліктів. Особливо активно такі меседжі просувають анонімні Telegram-канали та TikTok-акаунти, де тему подають через емоційні відео та меми.
Окремо аналітики звертають увагу на спроби пов’язати міграцію з війною та мобілізацією. У соціальних мережах просувають тези про те, що “поки українці воюють, іноземці приїжджають заробляти гроші”. Саме такі повідомлення викликають найбільший емоційний резонанс.
При цьому експерти зазначають: подібні кампанії грають на “страху інакшості” і поступово переводять дискусію з економічної площини в ксенофобську.
Що кажуть цифри про трудову міграцію
Реальна статистика не підтверджує тверджень про “масовий завіз” іноземців в Україну.
За даними Міністерства економіки, у 2025 році в Україні було видано або продовжено лише 9,5 тисяч дозволів на працевлаштування іноземців, тоді як у 2021 році таких дозволів було близько 22 тисяч.
Соціологи також фіксують неоднозначне ставлення українців до теми міграції. Згідно з дослідженням компанії Active Group та видання “Хроникерс”, майже половина українців позитивно або скоріше позитивно ставляться до мультикультурного розвитку країни. Водночас значна частина суспільства побоюється економічних наслідків міграції.
Чим небезпечна антимігрантська риторика
Експерти зазначають, що антимігрантська кампанія може мати серйозні наслідки для України, зокрема в контексті європейської інтеграції та внутрішнього єдності.
“Найгірше, що цей страх мігрантів зміг поширитися у нас приблизно в такій же формі, як і у росіян. І робить нас схожими на нашого ворога”, – вважає Захарченко.
Фахівці також нагадують, що в рядах українських Сил оборони воюють тисячі іноземних добровольців, а тема міграції потребує зваженої дискусії, а не емоційних кампаній у соціальних мережах.
На думку аналітиків, головна мета таких інформаційних атак – посварити українців між собою, посилити недовіру та відвернути увагу від реального ворога.