Відомі міжнародні фахівці закликали ВОЗ оголосити кліматичну кризу глобальною надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я.
З таким зверненням виступила незалежна панєвропейська комісія з питань клімату та здоров’я, створена ВОЗ. У своєму звіті експерти дійшли висновку, що масштаби загрози вже відповідають критеріям “надзвичайної ситуації в сфері охорони здоров’я, що має міжнародне значення” – Pheic. Саме такий статус раніше отримували Covid-19 та Mpox.
У звіті зазначається, що кліматична криза безпосередньо впливає на здоров’я людей через хвилі спеки, повені, пожежі, забруднення повітря, продовольчу нестабільність та поширення небезпечних інфекційних хвороб, зокрема денге та чикунгуньї.
Колишня прем’єр-міністр Ісландії Катрін Якобсдоттир, яка очолювала комісію, зазначила, що зміна клімату вже стала загрозою для виживання людства.
“Кліматична криза, можливо, не є пандемією, але це все ж надзвичайна ситуація в сфері охорони здоров’я, яка загрожує самому здоров’ю та виживанню людства. І якщо ми не будемо діяти швидше та комплексніше, ще багато мільйонів людей можуть загинути або зіткнутися з хворобами, які змінять їхнє життя”, – підкреслила вона.
Професор Лондонської школи гігієни та тропічної медицини Ендрю Хейнс, який є головним науковим радником комісії, зазначив, що ВОЗ вже визнавала зміну клімату серйозною загрозою для людства, однак тепер настав час перейти до більш рішучих дій.
“Якщо ми продовжимо викидати парникові гази в нинішніх обсягах, це посилить ризики для здоров’я як нинішнього, так і майбутніх поколінь”, – додав він.
У звіті також міститься заклик до урядів припинити субсидування викопного пального. За оцінками комісії, лише в Європі така політика щорічно безпосередньо пов’язана приблизно з 600 тисячами передчасних смертей.
Згідно з доповіддю, країни Європи витрачають близько 444 млрд євро на рік на підтримку нафтової та газової галузей. У 12 країнах ці витрати вже перевищили 10% усіх національних витрат на охорону здоров’я, а в чотирьох державах – навіть перевищили весь бюджет медицини.
“Це не є сталою енергетичною політикою. Це, скоріше, провал у сфері охорони здоров’я”, – зазначила Якобсдоттир.
Вона також попередила, що нові субсидії для викопного пального та плани окремих країн розширити видобуток нафти і газу через кризу навколо Ірану можуть мати “катастрофічні наслідки” для здоров’я людей.
Що заявили в ВОЗ
Регіональний директор ВОЗ в Європі Ганс Клуге підтримав рекомендації комісії і зазначив, що кліматична криза вже давно перестала бути лише екологічною проблемою.
На його думку, війна в Україні та конфлікти на Близькому Сході продемонстрували, наскільки залежність від викопного пального впливає на системи охорони здоров’я, постачання продовольства та стабільність суспільств.
“Аргументи на користь термінових дій щодо клімату не обмежуються лише екологічними міркуваннями. Це одночасно аргументи безпеки, охорони здоров’я та економіки. І це моральний імператив”, – зазначив Клуге.