Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна – ректор Тетяна Кагановська поділилася інформацією про навчальний процес, вартість освіти та очну форму навчання.

Ректор ХНУ Татьяна Кагановська (фото: прес-служба ХНУ імені Каразина)

Каразинський університет готується до значних змін: вже з 1 вересня харківський виш планує частково повернутися до очного формату навчання для всіх факультетів. Заняття проходитимуть у безпечних аудиторіях, облаштованих у протирадіаційних укриттях.

В інтерв’ю РБК-Україна ректор ХНУ Татьяна Кагановська розповіла, як університету вдалося збільшити кількість українських студентів в умовах війни, чому природничі науки зараз переживають складні часи та який демографічний криза чекає українські виші в найближчі 5-10 років.

Читайте також: Не рекомендую навчатися за кордоном одразу після школи: президент Могилянки Сергій Квіт

Основне:

• Курс на офлайн: Університет планує частковий перехід до очного формату для студентів, які перебувають у Харкові та готові відвідувати аудиторії.
• Безпечні простори: На базі реконструйованого ЛандауЦентру створили багатофункціональний простір площею 2800 квадратних метрів, що поєднує музей науки та протирадіаційне укриття.
• Підземний кампус: До початку навчального року університет підготував понад 3000 квадратних метрів укриттів, де зможуть безпечно навчатися в дві зміни до 2000 студентів.
• Зростання всупереч війні: Кількість студентів у закладі вищої освіти не зменшилася, а зросла.
• Міжнародний маркер: У Каразинському навчаються студенти з 25 країн світу, зокрема з ЄС, США, Китаю та Японії.
• Стратегічний дефіцит: В Україні знижується попит на природничі та технічні науки, хоча саме хіміки, фізики та інженери є критично важливими для оборонної промисловості та відновлення.
• Науковий прорив: Каразинський займає друге місце в Україні за показниками Scopus, а його наукова інфраструктура під час війни поповнилася обладнанням на 1,5 мільйона доларів.
• Культура вдячності: Головним гуманітарним завданням університетів сьогодні є адаптація суспільства до життя разом з ветеранами та створення умов для їх повноцінної реабілітації.

Нескорений Харків, університет зараз і перехід в офлайн

– Багато людей вражає стійкість Харкова. Як виглядає навчальний процес у місті та в університеті під час війни?

– Стійкість Харкова сьогодні дійсно вражає світ. Але для нас, харків’ян, це щоденна праця, відповідальність і дуже людське рішення щоранку продовжувати робити свою справу.

Для університету це означає – навчати, досліджувати, бути соціально відповідальними, підтримувати один одного та залишатися простором сенсів навіть у часи великої невизначеності.

Війна кардинально змінила університетське життя, але не нашу місію. На кінець минулого року у нас навчалося понад 16 тисяч студентів. Ми відкриваємо нові спеціальності, реалізуємо міжнародні програми та одночасно адаптуємося до викликів безпеки.

Через війну ми швидко переосмислили формати та створили нову екосистему: активно розвиваємо цифрові сервіси та гібридні моделі навчання. Проте ми бачимо, наскільки студентам досі потрібно живе академічне взаємодія та відчуття університету як спільноти.

Лютий 2022 року закарбувався в пам’яті назавжди. Уявіть: у нас багатотисячний колектив, серед якого було 4,5 тисячі іноземних студентів, яких потрібно було терміново евакуювати. Плюс безліч студентів з інших регіонів України.

Основним завданням для мене та моєї команди було якомога швидше евакуювати цих дітей, заспокоїти їх батьків.

Я сама мама трьох дітей і прекрасно розумію, що таке відповідальність. Ми займалися переміщенням студентів у безпечні місця цілодобово. Навіть домовлялися, щоб студентів пускали ночувати на станції метро, які тоді працювали як укриття.

Пам’ятаю момент, коли дізналася, що в гуртожитках залишилося 56 студентів з Донецької та Луганської областей, яким просто не було куди їхати. Коли і вони були вже в безпечних місцях, тоді вперше з’явилося час трохи видихнути і подумати, що робити далі.

Викликом було утримати людей разом і відновити навчання. І нам це вдалося. Спочатку місяць працювали в асинхронному режимі, потім повністю перейшли в онлайн. Сьогодні Каразинський може сам консультувати інші вищі навчальні заклади, адже ми першими пройшли через досвід повного блекауту.

Зараз, на п’ятому році великої війни, ми працюємо в змішаному форматі. Для багатьох спеціальностей – природничих, інженерних, медичних – практика є критично важливою. Тому ми максимально перенесли наші лабораторії в безпечні місця.

Нам дійсно є чим пишатися, це відзначають як на найвищому державному рівні, так і наші українські та міжнародні партнери.

Ми всі стали значно більше підтримувати один одного. І я переконана: саме університети сьогодні є середовищем формування стійкості країни. Тому що вони зберігають культуру мислення, свободу, людяність і віру в майбутнє. А без цього неможливе післявоєнне відновлення України.

Татьяна Кагановська про Харків (колаж РБК-Україна)

– Чи були новини, що ви відновлюєте очне навчання у 2026 році? Як це відбувається і чого чекати студентам 1 вересня цього року?

– Так, ми дійсно поступово і дуже відповідально повертаємо елементи очного навчання настільки, наскільки це дозволяє ситуація з безпекою в Харкові. Для нас принципово важливо: будь-яке рішення щодо офлайну може прийматися тільки тоді, коли ми впевнені в безпеці студентів, викладачів і співробітників університету.

Ми почали з діалогу: опитування показали, що близько 80% студентів, які перебувають у Харкові та області, підтримують очне навчання за умови безпеки. Вже сьогодні частина студентів природничих факультетів, медики, фізики та хіміки виконують практичні та лабораторні роботи офлайн.

Тому з 1 вересня ми плануємо частковий перехід до очного формату для всіх факультетів, але для тих, хто перебуває в місті та передмісті і готовий навчатися в аудиторіях.

Враховуючи те, що Харків розташований у 20-25 кілометрах від лінії фронту, ми тримаємо курс на створення безпечних просторів та обладнання “підземного університету”.

Цей проект став можливим завдяки поєднанню підтримки Оксена Лисового та МОН, Олега Синегубова та команди ХОВА і власних сил університету. Нам вдалося реконструювати освітньо-науковий простір “Ландау” та побудувати в ньому сучасне протирадіаційне укриття, що відповідає всім державним будівельним нормам. Його площа складає понад 2800 квадратних метрів.

“Ландау” – це новий комплекс сучасних багатофункціональних безпечних просторів. Він поєднує музей науки, освітній простір та науковий хаб. Це приклад того, як спільними зусиллями університет і держава інвестують у майбутнє.

Реконструйоване освітньо-наукове простір “Ландау” з протирадіаційним укриттям (фото: надані прес-службою ХНУ імені Каразина)

Станом на початок нового навчального року ми маємо 14 аудиторій у протирадіаційних укриттях, понад 10 аудиторій у простих укриттях та близько 10 лабораторних приміщень у безпечних просторах.

Їх загальна площа – понад 3000 квадратних метрів. Це дозволяє організувати навчання в дві зміни для приблизно 1000 студентів одночасно в безпечних умовах.

Читайте також: Університетам потрібно планувати себе в новій демографії, а не в старій пам’яті, – інтерв’ю з МОН

– Як змінилася кількість студентів університету під час війни?

– Повномасштабна війна суттєво вплинула на кількість і географію студентства, і це природно. Але в той же час для нас надзвичайно важливо, що університет зберіг свою масштабність, національне значення та міжнародну присутність навіть у таких драматичних умовах.

Нам вдалося уникнути зменшення кількості українських претендентів на вищу освіту в умовах війни. Більше того, вона навіть зросла. На кінець 2020 року їх було 13082, на кінець минулого – 15566.

Через війну суттєво зросла кількість студентів зі статусом ВПЛ, які залишили свої домівки через бойові дії або окупацію. Університет став для них середовищем стабільності та психологічної опори.

Всього у нас навчається молодь з 25 областей України. Найбільше абітурієнтів традиційно представляють Харківську, Київську, Дніпропетровську, Донецьку та Полтавську області, що підтверджує: Каразинський був і залишається університетом національного масштабу.

Яка ситуація з іноземними студентами та чи є відтік кадрів

–​​​​​​​ Чи є зараз в Каразинському іноземні студенти? Скільки їх, які факультети вони обирають?

– Так, незважаючи на війну, у нас продовжують навчатися іноземні студенти. Для нас це дуже важливо, адже міжнародність завжди була однією з ключових рис Каразинського університету як класичного європейського університету.

Сь