Бурі ведмеді в Україні – яку користь приносять ці хижаки природі та людям, а також яка їхня чисельність залишилася.

Бурий ведмідь – важливий “індикатор” здоров’я екосистеми (фото: Andy Rouse / WWF)

Ведмідь – це не загроза, а незамінний помічник для всього живого. Від цього гіганта залежить існування тисяч інших видів, хоча він сам потребує нашої охорони.

Головне:

• “Інженери екосистеми”: ведмеді суттєво впливають на умови життя інших тварин і навіть рослин.
• Ситуація в Україні: наразі бурий ведмідь занесений до Червоної книги, але люди продовжують “виштовхувати” його з звичних місць проживання.
• Корінь конфліктів: більшість нападів або зіткнень з хижаками відбуваються через незнання правил поведінки в дикій природі або ж через вигадані міфи та людські страхи.
• Шлях до співіснування: щоб уникнути неприємностей, громадам і туристам потрібно навчитися правильно ділити простір з корінними мешканцями лісів.

Яке “прізвисько” дали ведмедю гуцули

22 травня світ відзначає Міжнародний день біологічного різноманіття, мета якого нагадати кожному: у природі немає “зайвих” видів.

Йдеться про те, що кожна тварина, рослина чи гриб – важливий елемент складної системи взаємозв’язків, від яких залежить цілісність і стійкість екосистем.

Отже, якщо мова йде про такого гіганта, як бурий ведмідь, його вплив на екосистему – насправді колосальний.

Бурий ведмідь (Ursus arctos), якого гуцули лагідно називають “вуйко”, – символ сили і могутності Карпат.

У Всесвітньому фонді природи WWF-Україна зазначають, що ведмідь – справжній “інженер екосистеми”, адже його життєдіяльність безпосередньо впливає на здоров’я і добробут тисяч інших видів.

Ведмеді – “інженери екосистеми” (фото: WWF-Україна)

Як ведмеді впливають на екосистему

Ведмеді, перш за все, відіграють важливу роль в удобренні лісів:

• перетягуючи туші здобичі;
• залишаючи екскременти на своєму шляху.

Крім того, споживаючи фрукти та горіхи, вони розсіюють насіння.

Оскільки кожне насіння потрапляє в лісову грунт з невеликою кількістю “удобрень”, це підвищує виживання проростків і сприяє природному відновленню лісів.

Відомо, що ведмеді активно харчуються ягодами – малиною, ожиною, чорницею – і допомагають цим рослинам “розселятися” в Карпатах.

Крім того, ці тварини виконують роль природних “санітарів” лісу – поїдають падаль.

Будучи хижаками, вони підтримують чисельну рівновагу в інших популяціях (наприклад, оленів).

Ведмеді виконують багато корисних для природи “функцій” (фото: WWF-Україна)

Чому великі хижаки – “індикатори” екосистеми

В цілому великі хижаки – ведмеді, вовки та рисі – є важливими “індикаторами” здоров’я екосистем.

Для виживання їм потрібні великі, цілісні та добре збережені природні території:

• з достатньою кормовою базою;
• з мінімальним втручанням людини.

Таким чином, присутність великих хижаків свідчить про те, що екосистема перебуває в відносно здоровому стані і здатна підтримувати природний баланс.

Природний баланс – важливий для всіх тварин і рослин (фото: WWF-Україна)

Варто зазначити, що такі природні середовища важливі не лише для диких тварин, але й для людей, адже забезпечують численні екосистемні “послуги”:

• чисту воду;
• родючі ґрунти;
• регуляцію клімату;
• збереження біорізноманіття.

“Зокрема, бурого ведмедя часто називають “зонтичним видом”. Це означає, що охорона територій, необхідних для його існування, автоматично допомагає зберігати тисячі інших видів рослин і тварин, що мешкають поруч”, – поділилися фахівці WWF-Україна.

Таким чином, “якщо природне середовище придатне для життя ведмедя – одного з найбільших і найвимогливіших мешканців лісу – це означає, що воно здатне підтримувати і багато інших компонентів дикої природи”.

Одним словом, зберегти ведмедя – значить зберегти цілий світ навколо нього: ліси, рослини, інших тварин і природні зв’язки, які формувалися тут століттями (адже в природі все пов’язано).

Чому ведмеді – важливі (інфографіка: WWF-Україна)

Скільки ведмедів в Україні і що їм загрожує

Станом на середину 1970-х років популяція бурого ведмедя в Україні становила понад 1200 особин (в Карпатах).

Проте на початку 90-х залишалося близько 600, а на початку 2000-х років – не більше 300 ведмедів.

Таке скорочення чисельності стало підставою для того, щоб у 2003 році занести бурого ведмедя до Червоної книги України (як зникаючий вид).

Сьогодні, згідно з офіційними даними, в українських Карпатах мешкає близько 300-350 ведмедів.

Фахівці зазначають, що основною загрозою для бурого ведмедя залишається зростаюче навантаження на ліси – його ключове середовище існування.

Йдеться про те, що розвиток транспортної, міської та сільської інфраструктури без урахування ризиків для біорізноманіття (будівництво гірськолижних трас, розширення населених пунктів тощо) призводить до втрати та фрагментації оселищ.

Чому люди можуть сприймати ведмедя ворожо

Внаслідок господарської діяльності людини та соціально-економічного розвитку регіонів, середовища існування ведмедів все частіше піддаються руйнуванню або ізоляції.

При цьому зменшення природних кормових ресурсів у лісах змушує тварин шукати їжу поблизу людських господарств.

Діяльність людини може шкодити ведмедям (фото: WWF-Україна)

Саме в таких ситуаціях виникають конфлікти між людьми та дикими тваринами.

При цьому люди, захищаючи своє майно, іноді вдаються до радикальних заходів, що створює загрозу як для них, так і для ведмедів.

Додатковим фактором ризику є поширення недостовірної інформації про поведінку ведмедів.

При цьому міфи та страхи можуть:

• провокувати агресивне ставлення до тварин;
• призводити до непередбачуваних наслідків – від травмування або загибелі людей до знищення червонокнижних тварин.

Як можна мирно співіснувати з тваринами

Сьогодні ефективним і гуманним інструментом сталого співіснування людей і диких тварин вважаються електроогорожі.

Електричні огорожі, або ж “електропастухи”, допомагають захищати фермерські господарства та пасіки від нападів великих хижаків, не завдаючи тваринам шкоди.

Примітно, що в багатьох європейських країнах електроогорожі давно довели свою ефективність і стали звичним елементом захисту господарств.

Встановлене на полонині електроогорожа (фото: WWF-Україна)

Проте в Україні цей інструмент для багатьох власників ферм і пасік все ще залишається відносно новим.

Завдяки підтримці WWF-Україна пасічникам і фермерам Карпатського регіону було передано (і встановлено) 45 таких електроогорож.

За словами експертів, вони вже підтвердили свою ефективність у захисті худоби, ферм і пасік (допомагаючи місцевим жителям жити поруч з дикою природою без втрат і з повагою до природних процесів).

<img