Антарктика та станція Вернадського – місце, де українці заснували нову заповідну територію, фото.

Антарктида – суворий, але в своєму роді прекрасний континент (фото ілюстративне: Getty Images)

Неподалік від української станції “Академік Вернадський” була створена унікальна заповідна зона. Йдеться про новий антарктичний район особливої охорони “Залив Колінз”.

Основне:

• Міжнародний успіх України: країни-учасниці Договору про Антарктику одноголосно підтримали ініціативу наших науковців (ця ідея виникла ще сім років тому).
• Новий статус території: “Залив Колінз”, що розташований неподалік від станції “Академік Вернадський”, оголошено антарктичним районом особливої охорони.
• Мета змін: особливий заповідний режим сприятиме захисту вразливої місцевої флори (зокрема, унікальних мохів) та полярної фауни від напливу туристів.
• Чому це важливо: тепер ця територія захищена від антропогенного впливу, а українські полярники зможуть проводити там тривалі дослідження.

Де розташована нова заповідна зона

За даними НАНЦ, українську ініціативу щодо створення нового спеціально охоронюваного району – “Залив Колінз” – країни-учасниці Договору про Антарктику підтримали одноголосно (ще в травні).

Вказується, що цей район розташований:

• в географічній зоні Антарктичного півострова “Київ”;
• недалеко від української антарктичної станції “Академік Вернадський”.

Його площа становить 1,65 км².

Залив Колінз біля станції “Академік Вернадський” (карта: facebook.com/AntarcticCenter)

Які унікальні об’єкти об’єднує ця територія

Українцям повідомили, що новий спеціально охоронюваний район об’єднує ряд островів і мисів з унікальною:

• флорою;
• фауною.

Різні ділянки в складі нової заповідної зони (карта: facebook.com/AntarcticCenter)

Повідомляється, що там:

• на скелях ростуть обидва антарктичні квіткові види рослин – щучник і жемчужниця;
• існують рідкісні комплекси лишайників і мохів (наприклад, дидимодон – мох, що росте “головою вниз”).

Представники флори в межах заповідної зони (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

На одному з островів гніздяться пінгвіни Аделі.

“Їхня популяція, на відміну від субантарктичних, скорочується в умовах потепління”, – зазначили в НАНЦ.

Пінгвіни Аделі (фото: facebook.com/AntarcticCenter/Oksana Savenko)

Крім того, в межах спеціально охоронюваного району “Залив Колінз” розташовані єдині відомі гнізда снігових буревісників у цьому регіоні.

Гніздо снігового буревісника (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

Чому важлива така українська ініціатива

В НАНЦ повідомили, що загалом ідея зробити цю територію заповідною виникла у наших науковців ще сім років тому.

Адже зараз на вразливі екосистеми Антарктики значно тиснуть:

• туризм;
• пов’язана з ним логістика.

“За даними Секретаріату Антарктичного договору, у 2020-х кількість туристів, які відвідують регіон, перевищила 100 000 осіб на рік”, – уточнили в НАНЦ.

При цьому близько 98% туристичних рейсів спрямовані в район Антарктичного півострова під час короткого літнього сезону.

Туристи можуть загрожувати екосистемам Антарктики (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

Фахівці зазначили, що зростання судноплавства та відвідувачів підвищує ризики:

• порушення місць гніздування птахів;
• деградації наземної рослинності;
• поширення чужорідних видів.

“Саме тому важливо створювати зони особливої охорони, куди доступ туристів буде обмежений“, – пояснили в НАНЦ.

Нова заповідна територія Антарктики потребує захисту (інфографіка: facebook.com/AntarcticCenter)

Окрім охорони природи, створення нового антарктичного району особливої охорони має важливу наукову мету.

“Наші дослідники заклали на території контрольні полігони для тривалого моніторингу реакції флори та фауни на кліматичні зміни”, – поділилися в НАНЦ.

Читайте також: На передовій світової науки: як працюють українські полярники і що досліджують в Антарктиці

Уточнюється, що надійне, недоторкане дослідницьке простір дозволить “отримувати порівняльні дані”, необхідні для “розуміння темпів і механізмів трансформації екосистем у полярному регіоні”.

“Тому Україна зробила значний внесок у вивчення і, що найголовніше, збереження вразливих екосистем Антарктики”, – констатували в НАНЦ.

Українські дослідники уважно стежать за ситуацією в Антарктиці (фото: facebook.com/AntarcticCenter)

Як створювався новий район особливої охорони

Початкова ініціатива щодо створення нового антарктичного району особливої охорони – АРОО була:

• більш масштабною;
• мала охопити різні цінні ділянки узбережжя та островів району півострова “Київ”.

Читайте також: “Якщо Антарктида розтане – міста підуть під воду”. Інтерв’ю з полярником про роботу на краю світу

“Проект комплексного АРОО та необхідні для його прийняття документи підготували завідувач відділом біології та екології НАНЦ Іван Парникоза та співробітниця цього відділу Анна Євчун”, – розповіли громадянам.

При цьому завідувач відділом міжнародного співробітництва Андрій Федчук займався представленням документів та лобіюванням їх розгляду під час зустрічей сторін Антарктичного договору.

“На жаль, деякі сторони заблокували створення розширеного району, тому довелося піти шляхом поступового створення менших АРОО“, – констатували в НАНЦ.

<