Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує, що економіка України буде розвиватися повільніше, ніж передбачалося раніше.

Дефіцит бюджету України залишатиметься на високому рівні.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) оновив свій прогноз щодо зростання реального ВВП України у 2026 році, знизивши його з 2,5% до 2,2%. Прогноз на 2027 рік залишився без змін — на рівні 4,0%. Про це йдеться в останньому звіті ЄБРР.

«Дефіцит робочої сили та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру негативно вплинули на промислову діяльність і логістику, тоді як загальні проблеми з постачанням обмежили виробництво. Цей тиск зберігатиметься і у 2026 році», — зазначається в документі.

Крім того, до минулорічних труднощів цього року додалися нові виклики, зокрема пов’язані з конфліктом на Близькому Сході.

«Інфляція знову почала зростати після уповільнення до 7,4% у січні 2026 року… Вищі світові ціни на енергоносії, викликані конфліктом на Близькому Сході, створюють додатковий тиск, підвищуючи витрати для бізнесу та домогосподарств і сприяючи відновленню інфляційного імпульсу», — зазначають аналітики ЄБРР.

Підтримка міжнародних партнерів і далі залишатиметься критично важливою для України, суттєвого зменшення дефіциту державного бюджету найближчим часом не прогнозується.

«Дефіцит бюджету України без урахування грантів досяг 23,6% ВВП у 2025 році і, за прогнозами, залишиться на високому рівні — на рівні 19,3% ВВП у 2026 році. Це відображає надзвичайно великі витрати на оборону та соціальні послуги», — йдеться у звіті.

Очікується, що зовнішнє фінансування на суму понад 110 млрд євро, заплановане на 2026–2027 роки, допоможе зменшити короткострокові ризики для економіки.

Нагадаємо, що з початку повномасштабної війни ЄБРР виділив Україні майже 10 млрд євро на підтримку реального сектору економіки, зміцнення енергетичної безпеки, відновлення критичної інфраструктури та забезпечення продовольчої безпеки.

Як повідомляло reNews, у 2025–2026 роках в економіці України посилюються зовнішні дисбаланси, пов’язані з дефіцитами зовнішньої торгівлі та нарощуванням боргових зобов’язань. Від кризи платіжного балансу і різкої девальвації гривні країну поки що утримує постійний приплив міжнародної фінансової допомоги. Про це читайте у статті “Зовнішньоекономічна вразливість України: індикатори, ризики та шляхи виходу”.