У Росії спостерігається ситуація з наявністю бензину на автозаправних станціях. Яка ситуація складається на АЗС у Москві, Санкт-Петербурзі та Криму?

У той час як на автозаправних станціях в окупованому Криму припинився вільний продаж бензину, обмеження на реалізацію пального несподівано торкнулися АЗС у Москві та Петербурзі.

Основні моменти:

• Обмеження на АЗС і талони. Після атак українських дронів на НПЗ РФ у Криму було введено талони на бензин, а на АЗС Москви, Петербурга та ряду регіонів з’явилися ліміти на продаж пального.
• Логістичний колапс у Криму. Найгостріша ситуація спостерігається на окупованому півострові, де через проблеми з логістикою виник дефіцит бензину та багатокілометрові черги на заправках.
• “Відлуння” українських атак: Обмеження на російських АЗС є наслідком атак на НПЗ. Після ударів заводи зупиняються для перевірки та ремонту, що порушує звичні ланцюги постачання пального.
• Падіння переробки та збитки. Водночас обсяги переробки нафти в РФ вже знизилися приблизно до рівня кризи 2009 року, а удари по нафтовій інфраструктурі завдають РФ значних економічних втрат.
• Умови для реальної кризи. Але, щоб локальні перебої переросли в масштабну паливну кризу, Силам оборони потрібно продовжувати тиснути на нафтову галузь РФ.

Дефіцит у Криму та обмеження в Москві та Петербурзі

Масштабні удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах викликали серйозні логістичні труднощі в РФ та на тимчасово окупованих територіях України.

Лише за травень, за підрахунками Bloomberg, Україна завдала щонайменше 30 ударів по нафтових об’єктах РФ, атакуючи вісім із десяти найбільших підприємств галузі. При цьому акцент змістився на установки вторинної переробки, ремонт яких є дорожчим і складнішим через санкції.

На фоні цих подій у Москві, Петербурзі, деяких прикордонних з Україною регіонах РФ та в окупованому Криму зафіксовано обмеження на продаж пального та зростання цін.

Яка ситуація в агресора з паливом

Найгостріша ситуація спостерігається в окупованому Криму. З 31 травня 2026 року загарбники почали реалізовувати бензин на півострові лише за талонами. Напередодні в Севастополі взагалі оголосили про тимчасове припинення продажу пального, за винятком “оперативних служб”.

Читайте також: Від Путіна приховують, що Росія по дурості йде до кризи, – Зеленський

На півострові утворилися багатокілометрові черги за бензином.

Також окупаційна влада намагається боротися з дефіцитом, вводячи ліміти на видачу бензину А-95 на добу на одну особу. Так, на Луганщині росіяни запровадили обмеження на 92-й, 95-й та дизель у розмірі 20 літрів на одну людину, пояснюючи це “значним збільшенням попиту”.

У Москві та Підмосков’ї мережа АЗС ОРТК (Одинцовська регіональна паливна компанія) запровадила жорсткі ліміти – в одні руки відпускають максимум 60 літрів бензину і 100 літрів дизельного пального.

Крім того, газета “Коммерсант” повідомляє про різке зростання цін на столичних заправках Росії через ускладнення логістики.

У рідному місті російського диктатора Санкт-Петербурзі на АЗС “Кірішіавтосервіс” (велика мережа автозаправних комплексів, що працює переважно в Ленінградській області Росії) також з’явилися ліміти через труднощі з постачаннями.

Бєлгородська та Курська області на АЗС “Роснефти” перестали продавати бензин у каністри. На Курщині також діє обмеження у 20 літрів на А-95.

Водночас російський уряд, слідом за забороною експорту бензину, з 1 червня оголосив про заборону вивезення авіаційного гасу на півроку – до 30 листопада 2026 року включно.

Паливної кризи в Росії ще немає?

Незважаючи на панічні настрої та повідомлення в іноземних медіа, Геннадій Рябцев зазначає, що говорити про глобальну паливну кризу в РФ поки що передчасно.

“У них усе в порядку з бензином. Ніякої кризи в Російській Федерації немає. Всі нафтопродукти достатні для задоволення всіх потреб. А локальна проблема в Криму пов’язана з тим, що наші військові добре попрацювали над логістикою”, – зазначає Рябцев.

Нагадаємо, що Сили оборони встановили вогневий контроль над трасою, яка з’єднує російський Ростов-на-Дону з Кримом через Маріуполь і Мелітополь.

За словами експерта, в окупованому Криму українські дрони обірвали майже всі логістичні ланцюги:

• Залізничні пороми знищені морськими дронами.
• Рух через Кримський міст для небезпечних вантажів заборонено через страх нових вибухів.
• Сухопутний коридор (через Джанкой і трасу “Новоросія”) є дуже ризикованим через дистанційне мінування та атаки ЗСУ.
• Феодосійська нафтобаза виведена з ладу майже повністю, тому накопичувати великі запаси окупанти не можуть. Єдиний шлях постачання зараз – автомобільний пором із Краснодарського краю.

Чому виникають обмеження на російських АЗС?

Рябцев пояснює, що ліміти на заправках у Москві, Петербурзі чи Бєлгороді – це тимчасові та ситуативні проблеми. Вони виникають як “відлуння” після результативних прильотів по місцевих НПЗ.

“Після того, як щось прилетіло на НПЗ, з метою визначення збитків і організації подальшого техпроцесу завод тимчасово зупиняється. На 2-3 тижні виникає пауза у звичайному розподілі пального. І виходить так, що угоди підписано, а бензовоз АЗС все ще чекає, бо відвантаження заборонили військові (наприклад, із Волгоградського НПЗ)”, – зазначає фахівець.

За словами експерта, зараз обсяг переробки нафти в Росії дійсно скоротився і впав приблизно до рівня кризи 2009 року, але нафтопродуктів у країни-агресора все ще надто багато.

Рябцев пояснює, що заборона експорту бензину та обмеження для посередників щодо дизеля – це традиційна російська практика, яку застосовували і до початку повномасштабної війни для внутрішнього балансу.

Що стосується заборони експорту авіаційного гасу, експерт припускає як політичні причини (насолити європейським перевізникам), так і зростання власних потреб РФ.

Коли “відлуння” від атак переросте в реальну паливну кризу в Росії?

Експерт закликає не сприймати публікації аналітиків, на кшталт статей Bloomberg про “паливний колапс”, за чисту монету, оскільки кризи як такої в масштабах всієї Росії поки що об’єктивно не спостерігається.

Однак удари українських сил по нафтопереробних підприємствах і перекачувальних станціях є надзвичайно ефективними, підкреслює співрозмовник. Він звертає увагу, що вартість українських дронів значно нижча, ніж збитки ворога від руйнувань і недоотриманий прибуток.

При цьому палаючі об’єкти, стовпи диму та “нафтові дощі” створюють потужний пропагандистський тиск усередині РФ.

Водночас Рябцев підкреслює: самі по собі ці атаки не позбавлять армію РФ пального і не зупинять війну. Російські військові в разі критичної нестачі просто забиратимуть нафтопродукти у цивільних, аграріїв і бізнесу.

Коментуючи обмеження на АЗС у Москві, Бєлгородській та Курській областях, Геннадій Рябцев погоджується, що це є прямим наслідком дій України.

“Так, це відлуння цих атак. А щоб це відлуння перетворилося на грім, а ще краще на блискавку – потрібно ще добре, довго і наполегливо попрацювати Силам оборони України, посилюючи тиск без перерв”, – підсумував експерт.