СВАМ має негативний вплив на українську промисловість, заявив Водовіз з компанії Метінвест.
Керівник офісу генерального директора “Групи Метінвест” Олександр Водовіз (фото: metinvestholding.com)
Група “Метінвест” до початку повномасштабного вторгнення була одним з найбільших приватних інвесторів в Україні і наразі продовжує вкладати сотні мільйонів доларів у розвиток свого бізнесу. Проте реалізація нових проєктів все більше ускладнюється не лише через військові ризики, а й через посилення торговельних обмежень з боку ЄС та обмежений доступ до фінансування.
За словами Водовіза, до 2022 року компанія щорічно інвестувала близько $1 млрд у розвиток виробничих активів. Після втрати значної частини підприємств через війну обсяги інвестицій зменшилися, але залишаються значними.
“Зараз ця цифра значно зменшилася, оскільки ми втратили половину бізнесу. В середньому інвестуємо 250-280 млн доларів на рік – як у проєкти підтримки, так і в стратегічні ініціативи”, – підкреслив Водовіз.
На сьогодні основними напрямками інвестицій компанії є збереження виробничих потужностей, забезпечення стабільної роботи підприємств та розвиток власної енергетики: через постійні атаки на енергосистему та ризики відключень “Метінвест” активно розвиває резервні джерела живлення.
Компанія вже встановила газопоршневі електростанції загальною потужністю 29 МВт, а також планує будівництво сонячних електростанцій потужністю 37 МВт. Паралельно компанія реалізує масштабні міжнародні проєкти. Ключовим інвестиційним пріоритетом “Метінвесту” за кордоном залишається будівництво заводу з виробництва зеленої сталі в Італії.
Цей проєкт має не лише зміцнити позиції компанії на європейському ринку, а й забезпечити додаткове завантаження українських гірничо-збагачувальних комбінатів у Кривому Розі, які наразі працюють приблизно на половину своїх потужностей.
Для цього “Метінвест” планує виробляти в Україні гарячебрикетоване залізо (HBI) з низьким рівнем викидів CO₂ та постачати його на майбутнє італійське підприємство.
Додатково компанія сподівається посилити інтеграцію європейських активів після придбання трубного заводу в Румунії. Нове підприємство планують забезпечувати гарячекатаним прокатом із “Запоріжсталі”.
Водночас серед основних перешкод для нових інвестицій у компанії називають ситуацію на європейському ринку сталі. За словами Водовіза, запровадження ЄС нових захисних механізмів, квот та вуглецевого мита CBAM впливає на інвестиційні плани навіть сильніше, ніж сама війна.
“Сьогодні всі прагнуть потрапити на європейський ринок. Але Європа захищається: вводить квоти, діє CBAM. І ці фактори впливають на наші інвестиційні плани навіть більше, ніж війна”, – підкреслив він.
Ще одним серйозним бар’єром залишається дефіцит доступного фінансування: через війну українські компанії практично відрізані від ресурсів великих міжнародних банків та інституційних інвесторів. Серед додаткових проблем бізнес називає обмеження державних банків, складні комплаєнс-процедури та відсутність ефективних механізмів страхування воєнних ризиків.
У “Метінвесті” вважають, що для залучення масштабних інвестицій держава повинна створити умови для кредитування промислових та енергетичних проєктів, розширити можливості державних банків і запровадити механізми гарантування та страхування ризиків війни.
“Великі інвестиції – це доступ до інституційних інвесторів. Вони прийдуть в Україну тільки тоді, коли буде застрахована хоча б якась частина воєнних ризиків”, – підсумував Олександр Водовіз.