Фурса прокоментував ситуацію з Міндічгейтом: це корупційна схема, що відбувається в елітному помешканні.

Сором. Неприємність. Дві основні емоції, які виникають під час перегляду озвучки записів з плівок Міндіча, де обговорюється контроль над Сенс Банком*

Ці почуття, здається, є спільними для всіх, хто працює у фінансовій сфері. Вони знають, як має функціонувати банк. Яким чином повинно здійснюватись корпоративне управління.

І не може бути інших емоцій. Коли двоє “рєшалів”, яким навіть важко сформулювати думки, раптом отримують можливість вирішувати, хто займатиме місце у Наглядовій Раді державного банку.

Сором і неприємність. І виникає бажання це змити з себе, віртуально помивши руки або навіть прийнявши душ.

Але є ще один аспект. І це вже позитив. Адже саме така розмова ілюструє мрію всіх тих, хто закликає до зовнішнього управління, до диктату МВФ, до переваги іноземців. 

Бо саме так вони бажають, щоб все відбувалось. Без відкритих конкурсів, без контролю з боку іноземців. Вони хочуть, щоб все визначали випадкові “рєшали”, близькі до українських політиків.

І тепер нам продемонстрували, чого вони насправді прагнуть. Як це має відбуватись відповідно до “українських традицій”. Доброзичливо.

Ось це і є альтернатива.

Ось така картина повинна бути у всіх нас у свідомості, коли черговий новий популіст або стара популістка намагатимуться переконати нас, що реформи нам не потрібні і що ми не повинні слухати Захід, що у нас є свій шлях.

Альтернатива голосу Заходу — це шепіт “рєшалів”. Альтернатива реформі корпоративного управління. Альтернатива вирішальному голосу міжнародних організацій. Альтернатива чесній приватизації.

Це не про суверенітет. Це про брудне “рєшалово” в якійсь дорогій оселі. Про шахи на колінах. Про розподіл. Про суверенну корупцію.

Цей шепіт “рєшалів” став можливим через те, що роками Україна саботує реформи. А навіть якщо і здійснює їх, то прагне одразу їх зірвати. І якщо Захід нав’язує нам корпоративне управління, то перше бажання політиків — зробити так, щоб людей у ньому обирали “рєшали”. І в них завжди є свій список. І ми спостерігаємо людей, які постійно з’являються то тут, то там.

Не завжди це вдається. На щастя. Але варто лише МВФ, Світовому Банку, Єврокомісії розслабитись і трохи відпустити ситуацію, як на арену одразу виходять такі “рєшали”.

Але тепер у вас буде картина в голові на випадок, коли знову почуєте, що Захід нав’язує нам щось чуже і прагне контролювати. Ось що ховається за всіма страшними теоріями змов про підступних англосаксів. Ось для чого використовують термін “соросьонок”. Ось де постійно збігаються інтереси росіян і місцевих “рєшалів”.

*Публікується зі збереженням стилю автора

Джерело

Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів