Податкові органи самостійно отримуватимуть інформацію від цифрових платформ про доходи громадян і повідомлятимуть про необхідність сплати податків. Про це в інтерв’ю пресслужбі Апарату Верховної Ради зазначив голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Оподаткування цифрових платформ
9 червня Верховна Рада ухвалила закон, що регулює оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Він запроваджує міжнародні стандарти автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через маркетплейси, сервіси таксі, доставки, оренди житла тощо, та створює умови для прозорого оподаткування таких доходів.
Відтепер, якщо річні продажі або надання послуг перевищують 2 тисячі євро (близько 105 тис. грн), необхідно сплачувати 10% податок на отриманий дохід.
Коли почне повноцінно працювати
За словами Гетманцева, це насправді великий закон, що складається з кількох блоків: міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, зручність та прозорість виконання податкових обов’язків операторами платформ в Україні, а також власне оподаткування доходів, отриманих фізичними особами-резидентами України через цифрові платформи.
Окремі положення закону набирають чинності з 1 листопада, зокрема щодо обов’язку операторів платформ зареєструватися в ДПС. Проте більшість положень законопроекту вступає в силу з 1 січня 2027 року.
Важливі аргументи на користь закону для українців
Гетманцев зазначив, що цей закон стосується трьох аспектів.
По-перше, Україна запроваджує зручний механізм адміністрування: цифрова платформа сама утримує податок з особи і перераховує його до державного бюджету.
По-друге, також йдеться про запровадження пільги на реалізацію товарів: ви можете продавати товари через платформи на суму до 2 тисяч євро без оподаткування.
По-третє, встановлення зниженої ставки на доходи, отримані через цифрові платформи. Наразі ставка становить 23% (ПДФО та військовий збір). А з набранням чинності закону буде діяти 10% ПДФО зі звільненням від оподаткування військовим збором.
Чи коригуватиметься ставка
«Так. Вона прив’язана до військового збору. У нас військовий збір діє за ставкою 5% протягом воєнного стану та наступних трьох років. На четвертий рік після скасування воєнного стану збір знизиться до 1,5%. Відповідно, також буде відкориговано розмір податкової ставки, що утримується з продавців цифровими платформами.
Це означає, що [через три роки після закінчення війни в Україні — ред.], замість 10% — буде 6,5%, а в подальшому після скасування військового збору — 5%”, — уточнив голова Комітету.
Кого стосується
Законопроєкт стосується українських та іноземних компаній, які надають цифрові послуги і активно працюють на нашому ринку, таких як Bolt, Uklon, Airbnb, Globo, Uber та інші сервіси з надання послуг, продажу товарів, оренди нерухомості чи транспорту тощо.
Як будуть отримувати дані про громадян
Дані про доходи кожного громадянина податкові органи отримуватимуть самостійно:
- оператори платформ раз на рік подають звітність в електронному вигляді. Українські платформи та ті, що працюють у країнах без обміну даними (DPI), звітують безпосередньо в Україні. Оператори-нерезиденти також можуть подавати дані через спеціальний портал ДПС.
- платформи з країн, які беруть участь в автоматичному обміні даними, передають інформацію своїм податковим органам, а ті вже діляться нею з Україною.
Податкова служба після отримання даних від усіх платформ буде їх підсумовувати і перевіряти перевищення ліміту.
Тобто, якщо особа продає на 10 платформах, а на кожній отримує з продажу 1000 євро доходу на рік, Податкова підрахує і повідомить, що з доходу у 8 000 євро потрібно сплатити 10%.