Верховна Рада ухвалила рішення про автоматичний обмін інформацією щодо доходів з цифрових платформ. Мова йде про законопроєкт 15111-д. Цей закон вводить максимально широке визначення цифрової платформи. Про це повідомляє Судово-юридична газета.
Що приховано в законі
Під час підготовки до другого читання в проєкт були включені положення, які безпосередньо не пов’язані з цифровими платформами.
Зокрема, введено експортне мито на деякі види каменю. Мито запроваджується на вивезення (експорт) необробленого граніту, каменю, обробленого в чорному вигляді, а також на розпиляний на блоки чи плити, а також на інші камені, що використовуються для пам’ятників або будівництва.
Встановлюється фіксована ставка у розмірі 0,3 євро за один кілограм фактичної ваги товару. Ці ставки будуть діяти протягом тривалого періоду — 10 років.
Норма щодо мита на камінь набуде чинності через 45 днів після дня, наступного за днем публікації цього закону. У поясненнях до поправок зазначено, що експортне мито вводиться як захід для захисту важливих інтересів безпеки України відповідно до норм ГАТТ 1994.
Крім того, передбачено, що постачальники електронних комунікацій зобов’язані за рішенням суду або розпорядженням НЦУ обмежувати доступ до платформ, які не зареєстровані належним чином або здійснюють незаконний продаж підакцизних товарів.
Законопроєкт фактично формує нову вертикаль контролю за онлайн-продажами підакцизних товарів (алкоголь, пиво, тютюн, електронні сигарети та рідини до них).
Таким чином, електронна торгівля алкоголем та тютюном дозволяється лише за умови дотримання вимог. Продавець повинен мати дійсну ліцензію на відповідний вид діяльності.
Створюється спеціальний державний реєстр, куди ліцензіати зобов’язані внести адреси своїх вебсайтів, URL-адреси, доменні імена та навіть назви мобільних додатків, через які здійснюється продаж.
Якщо ДПС виявить сайт або додаток, що продає алкоголь чи тютюн, але не внесений до цього Реєстру, це стане підставою для прийняття рішення про обмеження доступу до такого ресурсу.
Закон забороняє продаж без попередньої ідентифікації віку покупця. Це має відбуватися через отримання даних з е-паспорта або е-посвідчення водія через портал «Дія», або використання технологій розпізнавання обличчя або залучення оператора для віддаленої ідентифікації в режимі реального часу.
Процедура обмеження доступу до сайтів-порушників повинна бути оперативною. ДПС приймає рішення про обмеження доступу. Національний центр оперативно-технічного управління протягом 3 робочих днів видає розпорядження провайдерам. Постачальники електронних комунікацій зобов’язані виконати блокування протягом 3 робочих днів.
За невиконання обов’язку щодо обмеження доступу до сайтів, визначених ДПС, встановлюється штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів (34 000 грн), а за повторне порушення протягом року — 4000 мінімумів (68 000 грн).
Продаж підакцизних товарів через незареєстровані платформи призводить до анулювання ліцензій та блокування ресурсів. Рішення регулятора про санкції є обов’язковими, а їх оскарження не зупиняє виконання (якщо інше не вирішить суд).
Нагадаємо
9 червня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт № 15111-д про оподаткування цифрових платформ, який отримав назву «податок на OLX». Він стосується як українських, так і міжнародних цифрових сервісів, зокрема Bolt, Uklon, Airbnb, Glovo, Uber та інших.
«Мінфін» повідомляв, що 8 квітня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт № 15111-д про оподаткування цифрових платформ.