Запропонувати допомогу і проявити жалість – різні речі, – ветеран та психолог
Запропонувати допомогу ветерану чи військовому і проявити жалість – абсолютно різні речі. Буває значно гірше – коли людина потребує допомоги, а люди просто проходять повз
Про це заявив ветеран і психолог Сергій Тітаренко в інтерв’ю проєкту “Люди змін з Лесею Вакулюк” на Еспресо.
“Дуже часто зараз, особливо коли йде період адаптації, ветеранів поранених на вулицях стало значно більше. Це, з одного боку, погано, бо люди мають інвалідність, а з іншої сторони, добре, бо це виховує наше суспільство, яке не хоче виховуватись і чинить супротив. Наприклад, відведення очей. Це дуже простий випадок. Буває значно гірше – коли людина потребує допомоги, а люди просто проходять повз”, – сказав він.
Тітаренко вважає, що золота середина у кожного всередині.
“Запропонувати допомогу і проявити жалість – абсолютно різні речі. Проявити жалість – це коли підійти зі словами: “Ой, ти ж біднятко, у тебе ручки-ножки немає”, і тому подібне. А якщо ти підійшов і запитав: “Друже, давай я тобі допоможу” – це прояв солідарності і поваги. Так, але в більшості випадків вам скажуть: “Ні, не треба, я гордий, я буду мучитись”. А коли є пряме спонукання до ді: “Друже, давай я тобі допоможу”, то в більшості випадків вам не відмовлять”, – наголосив він.
На його думку, але тут наступний крок – не потрібно одразу причиняти це добро, а запитати, як саме допомогти, бо іноді найліпшими своїми побажаннями ми можемо зробити гірше.
“Мене неодноразово викидували просто з крісла, саме допомагаючи переїжджати бордюр. Я ще не встиг нічого сказати, а люди брали ззаду, за ручки і піднімали, і я, відповідно, випадав вперед. Таких ситуацій було багато, тому треба навчитися, як правильно це робити”, – додав психолог.
Він розповів, що у хабі проводять дуже багато семінарів на цю тему.
“До нас звертаються, починаючи від навчальних закладів, закінчуючи підприємствами. Один із запитів – у нас є ветеран, він у нас працював, потім призвався, втратив ногу нижче коліна, і тепер ми хочемо знати, як ми всім колективом можемо йому допомогти, як взаємодіяти. Хай це невеличке підприємство, але вони прийшли до нас, ми з ними дві годинки поговорили, розібрали якісь там кейси, попробували, що це таке, і все вдалося. А зараз інфопростір прям кишить цими всіми лекціями, семінарами, які дуже класно розповідають, що робити і що не робити, що говорити і не говорити, підходити чи не підходити, дивитись чи не дивитись”, – сказав Тітаренко.