Трансфузія крові: як переливання на догоспітальному етапі рятує життя Новини
Нещодавно український медіапростір сколихнула новина: вперше за час війни вдалось зафіксувати доставку крові дроном, за допомогою якої врятували бійця. Її скинули з безпілотника на позицію, де перебував поранений військовий, аби зробити йому переливання на місці та врятувати життя. Еспресо розпитало про подію, подальше впровадження такої практики та кров на фронті станом на 2025 рік
Перше, що ми дізнались, що рішення доставити кров за допомогою дрона не було спонтанним чи імпульсивним. Зі слів нашого співрозмовника, начальника медичного пункту 1-го батальйону 12 бригади спеціального призначення “Азов” Темного, цей алгоритм дій вони розробили перед тим, як зайти на Торецький напрямок, адже розуміли, що на них чекають “певні логістичні виклики”.
“Цей комплекс дій було розроблено на випадок, якщо у нас буде “важкий” поранений, який втратив велику кількість крові, але ми не можемо його евакуювати одразу. Така крововтрата називається “геморагічний шок”, від цього помирають, тому час, за який треба надати допомогу обмежений. Коли нам повідомили, що на наших позиціях є травмований, з нашого підрозділу, який є у зміненому стані свідомості, має поранення в шию і перебуває у шоковому стані нам довелось обирати: або евакуювати зараз за допомогою техніки або піти на певний ризик і допомогти інакше”, — розповів Еспресо Темний.
План готувався у комфортних умовах, проте реалізовувати його на практиці було складніше. На позиції разом з пораненим бійцем перебував бойовий медик, який теж дістав поранення — легку черепно-мозкову травму. Третім на тій же позиції був боєць, який мав легке осколкове поранення верхньої кінцівки. Загалом, розповідає Темний, того дня вони провели близько шести скидів з дрона, для того, щоб провести цю операцію.
“Першим полетів внутрішньокістковий доступ, потім внутрішньовенний, який, на жаль, в тих умовах не вдалось поставити, проте, ці дві процедури взаємозамінні, тож коли бойовий медик успішно його встановив, полетіли посилки з еритроцитарною масою та сухою плазмою крові, яка була вже замішана, підігріта та готова до переливання. Таким чином, бійцю надали необхідну допомогу, яка врятувала життя, після чого ми почали готувати евакуацію”, — каже він.
Як доставити такий вантаж
Доставлянням незвичної посилки займався військовий із позивним Тадаши, старший бойовий медик роти безпілотних систем 1 батальйону 12 бригади “Азов”, який паралельно виконує функції оператора БПЛА. Медик ділиться, що йому вже доводилось доставляти побратимам бинти, бандажі та ліки, проте до скиду крові довелось готуватись інакше.
“Щоб провести переливання крові її обовʼязково треба нагріти. У тих умовах, у яких ми перебували, не було необхідного обладнання, тому, коли ми отримали команду почати підготовку операції, один з наших медиків почав гріти її з допомогою води та старої каструлі, яку ми знайшли в домі. Він кілька годин у таких умовах підтримував її сталу температуру, адже якби температурний режим порушили — кров довелось би викинути, її не можна повторно нагрівати”, — сказав Тадаши.
Холодильник для зберігання крові та компонентів у кейсеваці, фото: 12-та бригада “Азов”
Сам медик “літає” невеликим дроном “Mavic”, проте ділиться, що для успішного проведення операції довелось залучити операторів більших БПЛА “Vampire”, які здатні доставляти важчі посилки. Поранений потребував значного обʼєму крові та плазми для порятунку життя, доставлення та трансфузія пройшли успішно.
Темний розповідає, що коли на війні стаються такі вдалі історії, то цивільне населення починає активно здавати кров для потреб війська. Проте, зауважує він, час від часу трапляються перебої з кровопостачанням, адже ситуація мінлива. Інтегрувати потребу у крові у цивільне суспільство досі складно, але дефіцит донорів напряму впливає на ситуацію на полі бою.
“Кров для нас надзвичайно важлива, незалежно від того, де ви її здаєте: у Львові, в Дніпрі, в Харкові чи у Києві — все одно є великий шанс, що безпосередньо ця ваша кров опиниться в районі виконання бойових дій. Логістика крові в Україні налаштована добре й адаптується до потреб: якщо є “зайва” в Житомирі, то вона “поїде” у Дніпро, де вона потрібна”, — розповів Темний.
Використання переливання на догоспітальному етапі
У 2023 році вийшла постанова Кабінету Міністрів, яка легалізувала обіг крові у підрозділах сил безпеки та оборони. Раніше, механізми були доволі “кустарними” — ділиться з Еспресо керівниця служби супроводу Ріна Рєзнік. З її слів, більшість підрозділів, які мали на балансі кров, отримували її з певними ускладненнями. Фактично, не було прозорого механізму як її взяти на баланс, як її списати та як за неї звітувати.
“І це була велика проблема, адже інших методів рідинної ресусцитації, тобто оновлення тої крові, яку поранений втратив, просто немає. Все те, що ми тривіально називаємо кровозамінниками, по факту, ними не є. Кров ніщо не замінить, і у світі до цієї думки дійшли давно, але конкретно у нас не було механізмів поновлення крові на догоспітальному етапі. А туди входить і допомога бойового медика, етап евакуації та етап стабпункту. Тож нам дуже хотілося, щоб кров зʼявилась на всіх стабпунктах, але ми, формуючи цю постанову, думали й над тим, щоб дуже вмотивовані підрозділи могли використовувати трансфузію крові та раніше: і на етапі евакуації й на етапі роботи бойового медика”, — каже Ріна Рєзнік.
Наступним кроком потрібно було легалізувати проведення переливання крові людьми без академічної медичної освіти. Темний ділиться, що, з його досвіду, цьому можна навчити за один день. Зі слів Ріни, після прийняття постанови ситуація, першочергово на стабпунктах, кардинально змінилася.
“Досі найчастішою причиною смертності на догоспітальному етапі є наслідки критичної крововтрати. У багатьох людей, чомусь, є переконання, що саме за дії з кровʼю вони можуть понести юридичну відповідальність, але це міф. Загалом, дуже складно якось зашкодити людині, правильно проводячи трансфузію крові. За час, відколи нам вдалося імплементувати цю практику, я точно можу сказати, що жодного негативного наслідку не було зафіксовано. Поки що ми не домоглися застосування крові на всіх стабпунктах, але ми до цього ідемо і наш досвід використання крові на догоспітальному етапі вже переймають інші підрозділи”, — каже пані Рєзнік.
Ріна Рєзнік, керівниця служби супроводу, фото: 12-та бригада “Азов”
Культура донації крові серед військових
Ріна розповідає, що серед бійців “Азову” дуже великий відсоток людей донатить кров. З її слів, цю кров використовують не лише для потреб війська, а і передають у цивільну систему. Вона зізнається, що є однією з тих, хто бився за можливість переливання крові на догоспітальному етапі, адже це в рази збільшує шанси врятувати життя людині.
“Зараз холодильники з кровʼю є у всіх кейсеваках всіх батальйонів, весь евакуаційний транспорт кров має. А необхідність скидати її з дрона виникає лише тоді, коли в екіпажу немає можливості підʼїхати до поранених. Ми всі дуже вболівали за цей випадок, адже військовий отримав важке поранення в шию, а можливості евакуювати його одразу не було”, — каже пані Ріна.
З початком повномасштабної війни донорство крові стало викликом, на який суспільству потрібно відповідати разом. Центри для донації крові є у кожному місці, персонал охоче розповість як підготуватись до здачі, які є протипокази та як часто можна здавати кров. Логістика крові в Україні налагоджена добре і мінімізує ризики того, що ваша донація буде марною. Всесвітній день донора крові щорічно відзначається 14-го червня.