Росія є в ситуації неусвідомлюваної “радіаційної” травми, – психіатр Фільц
Росіяни живуть у ситуації латентної, неусвідомлюваної травми, де травматичний фактор діє невидимо, як радіація. І якщо накопичиться кумулятивний ефект, то дійде до того стану, коли він буде вже вбивчий для системи
Про це в етері Еспресо розповів Олександр Фільц, український публічний інтелектуал, психіатр, професор, президент Європейської конфедерації психоаналітичних психотерапій, ректор університету UNBROKEN в інтерв’ю ведучому програми “Студія Захід” Антону Борковському.
“Питання, що відбувається з росіянами, – це, до речі, питання дуже і дуже нетривіальне. Вони, очевидно, є в ситуації дуже масивної травми. Можна спробувати таку аналогію, наприклад, травма цунамі – я втікаю, вода доганяє, я десь б’юся, ледве не тону, вода все накриває, мушу жити в тій воді, людей нема, треба виживати. А друга – це, наприклад, я собі ходжу, а навколо радіація, про яку я не знаю, так ніби нічого нема, а радіація мене поступово вбиває. Але із тої води я, може, колись випливу або мене хтось врятує. Тут я чітко і ясно знаю, у чому травма. А якщо людина не знає, у чому травматичний вплив, який є постійний, токсичний, вбивчий, і Росія є в ситуації неусвідомлюваної “радіаційної” травми. Тобто більшість населення не розуміє токсичного впливу травми, який страшенно роз’їдає”, – зауважив Олександр Фільц.
За його словами, токсичний вплив травми є масивний, але він не усвідомлюється. І коли травма дійде до критичної точки, то вона знищить організм.
“Ми усвідомлюємо, що є травма, її не відкидаємо, говоримо, що вона існує. Ми її стараємося уникати, наприклад, такими дикими способами, як всякі оргії в Буковелі чи там “батальйон Відень”, чи “всі підемо на Щекавицю”. Ми травму усвідомлюємо, розуміємо, говоримо, що ця травма є, не відкидаємо її, але говоримо, що будемо далі жити, працювати в надії, що ми якось її подолаємо. Навіть якщо ми не подолаємо – будемо жити з тою травмою до кінця життя, але будемо далі робити, поки нам Бог дасть жити. Така приблизно наша позиція. Наші діти, може, не будуть в травмі жити, але ми можемо і після війни жити в травмі, будемо виживати”, – прокоментував психіатр.
Фільц додав, що росіяни живуть у ситуації латентної, неусвідомлюваної травми, де травматичний фактор діє невидимо, як радіація. І якщо накопичиться кумулятивний ефект, дійде до того стану, що він буде вже вбивчий, а та система просто хляпне.
- Раніше в етері Еспресо психологиня, гештальт-терапевтка, ректорка Українського вільного університету Лариса Дідковська розповіла, що травматичний досвід може бути підґрунтям для травматичного зростання.