Медичний центр "Клініка професора Стефана Хміля", після початку повномасштабного вторгнення Росії Україну, розпочав унікальний соціальний проєкт для воїнів-захисників України
Про це розповів лікар репродуктолог, доктор медичних наук, професор кафедри акушерства та гінекології ТНМУ ім. Горбачевського Стефан Хміль у програмі “Люди Змін з Лесею Вакулюк” на Еспресо.
Проєкт дозволяє військовослужбовцям скористатися безкоштовним екстракорпоральним заплідненням (ЕКЗ). За три роки було проведено 520 процедур, у результаті яких народилися 105 дітей, а ще 155 жінок перебувають у стані вагітності.
“Якщо ж нинішні обставини не дозволяють народжувати, вітрифікація яйцеклітин і зберігання сперми є хорошим варіантом. Наприклад, для військових ці процедури у нашій клініці відтепер фінансуватиме НСЗУ: обстеження пацієнта коштує 1,000 грн, заморозка сперматозоїдів — 2,500 грн, а щомісячне зберігання — 41 грн. Для цивільних ціни дещо вищі, а збереження яйцеклітин обійдеться в середньому у 50–60 тисяч грн через складність процедури та вартість препаратів”, – повідомив Хміль.
Українська нація під загрозою вимирання
Незважаючи на нові здобутки, Україна стикається із серйозною демографічною кризою.
“Ще 100 років тому Україна мала найвищий рівень народжуваності: кожна жінка народжувала в середньому по шість дітей, а коефіцієнт фертильності становив 6,0. Для підтримання чисельності населення без приросту цей показник має бути 2,2, але в 2023 році він був значно нижчим — навіть менше 0,7. Дані Мінсоцполітики щодо рівня народжуваності можуть бути неточними, адже офіційних даних за 2024 рік немає”, – зазначив репродуктолог.
Сьогоднішня ситуація — це катастрофа, каже професор. За минулий рік народилося лише близько 176 тис. дітей, тоді як смертність сягнула 495 тис. осіб.
“У 1720 році, за чисельності населення близько 5,5 мільйонів, народилося 285 тис. дітей. У 2012 році в Україні народжувалося понад 500 тис. дітей, але після цього цифри почали знижуватися. Напередодні війни, у 2021 році, цей показник становив 270 тис. У 2022 році — 206 тис. дітей, а в 2023 році лише 187 тис. Середній вік населення також зріс: із 41 року перед війною до 45 років сьогодні”, – сказав Хміль.
Народжуваність зменшується, смертність зростає, а населення старіє. Це ставить перед країною серйозні виклики. Щоб змінити ситуацію, потрібно створити стимули для підвищення народжуваності.
“Як лікар, я вважаю, що важливо збільшувати кількість програм екстракорпорального запліднення для жінок, які хочуть, але не можуть завагітніти. Також потрібно виділити більше фінансування на ці програми та розширити їх можливості”, – додав лікар.
Підхід до народжуваності у світі
Україні необхідно брати приклад із європейських сусідів, таких як Польща, де цьому питанню приділяється значна увага, каже репродуктолог. Важливо забезпечувати соціальні пільги й підтримувати жінок, аби заохотити їх народжувати. Лише спільними зусиллями ми зможемо подолати цю демографічну кризу.
“Вивчаючи ситуацію у Франції та інших європейських країнах, можна побачити, як держава стимулює народжуваність. Наприклад, народження однієї дитини зменшує розмір податків, двох — знижує ще більше, трьох — ще суттєвіше. Крім того, пропонуються пільги на різні потреби. Для тих, хто не хоче народжувати, податки залишаються вищими. Існує багато механізмів, які можна запровадити, щоб стимулювати жінок до народження дітей”, – зазначив він.
Очевидно, головна умова для підвищення народжуваності — це завершення війни в Україні. Після перемоги люди почнуть активніше планувати вагітність, тоді, ймовірно, українців чекає справжній демографічний сплеск. Проте важливо також створити умови для повернення жінок, які виїхали за кордон разом із дітьми. Вони мають відчути, що в Україні є всі необхідні умови для життя та народження дітей, щоб разом відроджувати націю.
Вплив війни на здоров’я та боротьба зі стресом перед вагітністю
Війна негативно впливає як на чоловіче, так і на жіноче здоров’я, зокрема на фертильність. Стрес, шкідливі умови, вплив токсичних речовин і постійні вибухи суттєво погіршують сперматогенез у чоловіків. Як розповів один військовий: через екстремальні умови, холод і стрес, його організм зазнав серйозного впливу. У жінок стрес призводить до гормональних змін, що порушують овуляцію та впливають на дозрівання яйцеклітин.
Безпліддя є глобальною проблемою, і Україна не є винятком. До війни близько 15–20% пар стикалися з неможливістю завагітніти без медичної допомоги. На сьогодні цей показник погіршився через стрес та інші фактори, каже Хміль.
“Щоб зменшити вплив стресу, важливо приділяти увагу фізичному та психологічному здоров’ю. Медитація, спорт, плавання, фітнес — це те, що допоможе зняти напругу. Молодь має більше дбати про своє здоров’я, працювати на благо України та своє власне майбутнє. Це необхідно, щоб створити умови для покращення демографічної ситуації в нашій країні”, – заявив доктор медичних наук.
Скільки часу можна відкладати батьківство
“Моя порада жінкам — не відкладати планування вагітності. Чим довше відкладається це рішення, тим складніше може бути завагітніти. До 36 років репродуктивні здібності жінки зберігаються на доволі високому рівні, але після цього віку якість і кількість яйцеклітин різко знижується. Наприклад, у 40 років лише 20% яйцеклітин не мають хромосомних патологій, у 42 роки — лише 10%, у 43 роки — 3%, а в 44 — лише 0,1%. Тому варто планувати вагітність без зволікань”, – повідомив лікар.
Щодо чоловіків, їхній репродуктивний потенціал залишається тривалішим, але з віком також погіршується якість спермограми, збільшується кількість генетичних пошкоджень сперматозоїдів. Різні фактори, як-от спосіб життя, вплив шкідливих умов і вік, негативно впливають на стан гамет. Тому і чоловікам варто вести здоровий спосіб життя й відповідально підходити до планування батьківства.
Що ж до історій із Голлівуду, де жінки народжують у віці 50 чи навіть 60 років, то це стає можливим завдяки сучасним методам: або вітрифікації власних яйцеклітин у молодому віці, або використанню донорських програм. Відкладене материнство популярне на Заході, де багато компаній навіть оплачують жінкам заморозку яйцеклітин, каже Хміль.
Індивідуальний підхід є важливим у цьому питанні. Деяким жінкам варто замислитися над вітрифікацією вже у 25+, у той час як іншим це може бути актуально ближче до 35 років. Загалом рекомендується планувати відкладене материнство до 40 років, оскільки після цього віку завагітніти значно складніше.
“Сьогодні найголовніше — це свідомий підхід до збереження репродуктивного здоров’я та планування майбутнього, аби забезпечити зростання української нації”, – резюмував репродуктолог.
- Міністерка соціальної політики України Оксана Жолнович розповіла, які категорії населення відомство підтримує першочергово та які програми для них діють.