Вчені з Національного інституту антропології та історії Мексики (INAH) виявили раніше невідоме поселення, яке отримало назву Пасо Темпрано. Воно розташоване на відстані близько 240 кілометрів від Акапулько, повідомляє Popular Mechanics.
В архітектурі міста спостерігаються оборонні споруди, тому можливо, що воно було засноване під час конфлікту. Але інші дані вказують на те, що його жителі знаходили час і для ігор.
Вік поселення становить близько 1200 років, і воно напрочуд добре збереглося. Завдяки цьому вчені змогли з’ясувати, що колись тут існувала багаторівнева соціальна ієрархія. Архітектурний стиль міштеків, що характеризується поєднанням вертикальних кам’яних блоків і дрібніших плит для формування стін, нагадує інші поселення регіону Теуакалько.
За словами вчених, спочатку Пасо-Темпрано був побудований на гірських хребтах і скелях, до яких було важко дістатися. Деякі ділянки поселення були укріплені стіною по периметру. Чітка стратегічна спрямованість міста свідчить про те, що під час його будівництва в регіоні панував конфлікт.
Внутрішній устрій міста свідчить про те, що будівлі розташовувалися не хаотично, а відображали соціальну ієрархію.
“Підйом ускладнений через висоту пагорбів, на яких розташоване поселення, але, увійшовши всередину, можна розрізнити різні сектори”, — сказав Мігель Перес Негрет, дослідник з INAH.
Перша секція складалася з більш поширених жител. За нею розташовувалися дві більші житлові зони. Від будівель, які розташовувалися тут, залишилися фундаменти, які вказували на те, що в них були кімнати, вестибюлі та коридори.
На вершині поселення знаходився великий оборонний сектор, утворений стіною. Щоб дістатися до нього, відвідувачам доводилося йти стежками, облямованими ущелинами, контрольними пунктами і вузькими коридорами, кожен з яких служив певній меті. Вузька ділянка слугувала системою безпеки. Тільки успішно пройшовши цю ділянку, відвідувачі досягали вершини Пасо Темпрано – церемоніального місця й, імовірно, водночас релігійного та громадського центру села.
На найвищій точці знаходився майданчик для гри в м’яч. Його розміри становили 48 метрів завдовжки та вісім – завширшки, він був центральною спорудою в поселенні. Поле природним чином піднімалося з двох боків, що було елементом дизайну майданчика, який також мав кам’яні стіни.
Поруч із церемоніальною частиною вчені виявили залишки інших споруд, зокрема, одну з гладким каменем, що слугував вівтарем. За словами вчених, у цьому місці стіна була більш вишукано оформлена, що може вказувати на високий соціальний статус тих, хто використовував цю будівлю.
Раніше археологи вивчили зразки жуйки віком 6000 років, які розповіли про розподіл стародавніх гендерних ролей.