З віком ми бачимо світ добрішим — нейродослідження

Літні жінки і чоловіки частіше зчитують неоднозначні емоції як доброзичливі.

Міжнародна команда нейробіологів під керівництвом Інституту системної нейронауки Кавлі (Норвезький університет природничих і технічних наук) провела дослідження серед молоді та літніх людей на тему зчитування і трактування емоцій. Результати показали “позитивний зсув” із віком — чим дорослішими ми стаємо, тим більш доброзичливими нам здаються інші. Про це пише видання Еarth.com.

Інститут системної нейронауки Кавлі — один з найвідоміших у світі. Його очолює нобелівський лавреат Едвард Мозер, відзначений у 2014 році за відкриття нейронів, відповідальних за просторову навігацію.

Рівень IQ не впливає на успіх: нейробіолог назвав головну рису високоінтелектуальних людей

Нейробіологи залучили у дослідження усього 144 учасника. Одна група — 75 молодих людей віком у середньому 25,8 років (35 жінок і 40 чоловіків). Друга група — 69 старших віком у середньому 71,3 роки (35 жінок, 34 чоловіка).

Перед експериментом усі учасники пройшли опитування на предмет їх психологічного стану та ментального здоров’я. Потім вони переглядали фотографії людей з трьома виразами облич: щасливим, нейтральним (на 50 % добре, на 50% загрозливе), злим.

Після перегляду світлин учасники називали емоції, які бачили. Оцінювали власну впевненість у відповіді. Нейробіологи також фіксували час, який піддослідні витрачали на роздуми.

Під час перегляду світлин за допомогою магнітно-резонанснансної томографії з полем у 7 тесла вчені відстежували в учасників активність так званої блакитної плями — locus coeruleus. Також фіксували взаємодію цієї ділянки з дорсолатеральною префронтальною корою (центр когнітивного контролю).

Нейробіологи виявили у мозку людини новий тип сигналу

7-Теслове МРТ дозволяє робити зображення з вищою роздільною здатністю. У випадку з аналізом роботи locus coeruleus це критично важливо, оскільки ця ділянка розміром із вівсяне зернятко. 

Блакитна пляма – це два симетричні ядра у стовбурі мозку, кожне завдовжки 10–15 мм, шириною 1–2 мм і товщиною до 1 мм. Але в ній міститься від 15 000 до 60 000 нейронів. 

Попри мініатюрні розміри, ця зона критично важлива, оскільки відповідальна за виробництво норадреналіну та є своєрідною “сигналізацією тривоги” для людського організму.

Нейробіологи відкрили нову функцію мозочка

Коли літні люди думали над виразами облич з неоднозначними емоціями, їх блакитна пляма була в рази активнішою, ніж у молоді.  Також старші учасники частіше тлумачили як доброзичливі обличчя з неоднозначними виразами. Натомість, молодь частіше бачила в них приховану загрозу.

Нейробіологи пояснюють це низкою факторів. У молоді зчитування і швидку обробку емоцій беруть на себе мигдалина та орбітофронтальна кора. З віком когнітивні здібності поступово згасають.

Тут на допомогу приходить блакитна пляма — компенсує втрачені можливості. Так завдяки locus coeruleus ми навіть у літньому віці зберігаєм здатність аналізувати вирази облич, попри деградацію нейронних зв’язків.

Фабрика гніву. Як соціальні мережі контролюють «емоційні гойдалки»

Щодо вікового “позитивного зсуву”, то це несподіваний результат дослідження. Нейробіологи припускають, що у молодому віці ми чутливіші до загрозливих сигналів. Тож мозок схильний радше сповістити про тривогу, ніж зчитати потенційну доброзичливість.

Натомість, у літньому віці нервова система працює у режимі самозбереження і радше зчитає привітність, ніж небезпеку, якщо обличчя не має яскраво виражених емоцій.

Дослідження показало також кореляцію між ментальним здоров’ям та “позитивним зсувом” у старших людей. Чим більш благополучний емоційний стан був у піддослідного, тим вищою ставала вірогідність тлумачення змішаних емоцій у хорошому спектрі.

Це явище має як переваги, так і ризики. З одного боку, не чекаючи підступу звідусіль, літні люди зберігають спокій. З іншого, є ризик вчасно не розпізнати зловмисника. Нейробіологи бачать тут поле для подальших досліджень і допомоги людям з різними видами деменції, аби зберігати здатність добре розуміти людей. 

Результати дослідження науковці оприлюднили Нейронауковому журналі (JNeurosci). Раніше їх колеги з Кембридзького центру старіння та неврології з’ясували, що у старших людей рідше відбуваються переходи між нейронними станами. Як наслідок, у літньому віці нам здається, що час збігає швидше.