Ультраоброблені продукти мають більше спільного з тютюном, ніж зі звичайними продуктами харчування, і потребують більш суворого державного контролю. Такого висновку дійшли американські науковці, вивчивши вплив цих продуктів на здоров’я та поведінку споживачів, повідомляє The Guardian.
У звіті, опублікованому в журналі Milbank Quarterly, зазначається, що ультраоброблені харчові продукти (УПФ) промислового виробництва розробляються з урахуванням формування залежності та стимулювання надмірного споживання. Дослідники вважають, що підхід до їх регулювання має бути схожим на контроль за тютюновими виробами.
Мова йде про продукти, що містять емульгатори, штучні барвники та ароматизатори, зокрема солодкі газовані напої, чипси, печиво та інші упаковані закуски. Вони широко доступні у світі та все частіше витісняють менш оброблену їжу з повсякденного раціону.
Автори з Гарвардського університету, Мічиганського університету та Університету Дьюка вказують на схожість між технологіями виробництва УПФ і сигарет. Зокрема, йдеться про оптимізацію “дози” та швидкості впливу на систему винагороди мозку, що підсилює бажання повторного споживання.
У статті також критикуються маркетингові заяви на кшталт “без цукру” чи “знижений вміст жиру”, які називаються формою “промивання здоров’я”. Дослідники порівнюють це з рекламою сигаретних фільтрів у середині ХХ століття, які подавалися як захисні інновації, але не зменшували шкоду.
“Багато ультраоброблених продуктів мають більше спільних характеристик із сигаретами, ніж із мінімально обробленими фруктами чи овочами, і тому потребують регулювання, яке відповідає значним ризикам для громадського здоров’я”, — підсумували автори дослідження.
Одна з авторок, професорка Мічиганського університету та клінічна психологиня Ешлі Гірхардт, зазначила, що її пацієнти часто проводять аналогії між тютюновою та харчовою залежністю. “Я відчуваю залежність від цього… раніше я курила сигарети, а тепер у мене така ж звичка, але з газованою водою та пончиками”, — цитує вона слова пацієнтів.
Дослідники визнають, що їжа є необхідною для виживання, на відміну від тютюну, однак саме це, на їхню думку, ускладнює проблему. Вони закликають відрізняти шкідливі ультраоброблені продукти від інших так само, як алкоголь відрізняють від безалкогольних напоїв.
У статті наголошується, що УПФ відповідають встановленим критеріям речовин, здатних викликати компульсивне споживання, незалежно від того, чи визнається їхня залежність фармакологічною. Автори пропонують застосувати до харчової індустрії підходи, випробувані у боротьбі з тютюном, зокрема обмеження маркетингу та структурні регуляторні заходи.
Наприклад, у Великій Британії набули чинності суворі обмеження на рекламу їжі з високим вмістом жиру, цукру та солі. Її повністю заборонили в інтернеті, а на телебаченні дозволили показувати лише після 21:00. Нові правила, спрямовані на боротьбу з дитячим ожирінням, охоплюють 13 категорій товарів, під які потрапили навіть деякі види мюслі та сендвічів.
Водночас професор Інституту Квадрам Мартін Воррен застеріг, що такі порівняння можуть бути перебільшеними. Він наголосив на важливості з’ясування, чи шкода УПФ пов’язана з їхнім складом, чи з витісненням ними повноцінних продуктів, що має значення для вибору регуляторної політики.
Інший аналіз понад 70 досліджень, проведений вченими з Вашингтонського університету, засвідчив, що не існує безпечного рівня споживання обробленого м’яса. Навіть мінімальні порції бекону, сосисок чи шинки підвищують ризик розвитку діабету 2-го типу, ішемічної хвороби серця та колоректального раку.