Українські полярники продемонстрували, як відбувається підрахунок пінгвінів на станції Академік Вернадський.
Біологи застосовують піші обходи та дрони.
На станції “Академік Вернадський” українські полярники регулярно здійснюють підрахунок субантарктичних пінгвінів. Цього сезону на острові Галіндез проживає близько 11 тисяч птахів. У Національному антарктичному науковому центрі продемонстрували, як саме науковці виконують ці спостереження.
Біологи використовують два основні методи для підрахунку пінгвінів — піший обхід та знімання з дрона. Головним методом залишається піше обстеження острова, під час якого науковці підраховують самих птахів, їхні гнізда, яйця та пташенят. Під час такого обходу біолог використовує автоматичні лічильники та проходить територією, фіксуючи кількість птахів.
Частота підрахунків на острові варіюється залежно від стадії життєвого циклу пінгвінів, але існує контрольна ділянка, яку науковці відвідують щодня. Саме за її станом визначають, коли необхідно проводити масштабні підрахунки на всій території. Наприклад, якщо на контрольній ділянці більшість птахів вже відклали яйця, тоді біологи починають рахувати гнізда з яйцями на всьому острові, — такий підхід також застосовують для підрахунку пташенят.
Для обходів обирають час, коли більшість пінгвінів знаходиться на суші. За словами біологині 30-ї Української антарктичної експедиції Зої Швидкої, найкраще для цього підходить вечір.
“Процес дещо спрощується, коли пінгвіни вже сидять на гніздах. Тоді ми рахуємо не окремих птахів, а гніздові пари, вважаючи, що кожне гніздо — це двоє, самець і самиця. Такі обліки не залежать від часу доби. Потім до пари додаються пташенята, які до об’єднання в ясла постійно перебувають в гніздах. Їх рахуємо окремо від дорослих”, — пояснила Швидка.
Другий метод — підрахунок за допомогою дрона. Його використовують у випадках, коли немає можливості провести піший обхід, наприклад, перед виходом у море або під час роботи на інших островах.
“У нашій зоні є великі острови, на яких навіть за день піші обліки не вдасться здійснити. Там ми робимо знімання дроном, а “розшифровуємо” вже на станції,” — зазначила біологиня.
Водночас підрахунок із дрона є ефективнішим для визначення загальної кількості птахів. Для обліку гнізд, яєць та пташенят більш інформативним залишається піший обхід.
Українські науковці спостерігають за пінгвінами та іншими птахами в контексті змін клімату. Їхні міграції є одним із показників потепління в цьому регіоні Антарктики.
Раніше українські метеорологи зі станції “Академік Вернадський” зафіксували унікальну кліматичну аномалію. Вперше з 2002 року температура морської води в районі станції протягом усього 2025-го не опускалася нижче позначки −1,8°C. Науковці розглядають це як чергове підтвердження стрімкого потепління в Антарктиці, яке вже кардинально змінює екосистему регіону.