Європарламент пропонує заборонити соцмережі до 16 років – депутати хочуть створити застосунок для перевірки віку – новини світу

Депутати хочуть розробити європейський застосунок для перевірки віку та ідентифікації.

Європарламент закликає ЄС запровадити мінімальний вік 16 років для доступу до соцмереж та інших онлайн-сервісів, а також заборонити практики, які визнаються шкідливими й такими, що формують залежність. Парламент ухвалив звіт із вимогою посилити захист неповнолітніх і змусити онлайн-платформи дотримуватися цифрових правил. Депутати наголошують, що нинішній рівень ризиків для фізичного та психічного здоров’я дітей є неприйнятним.

У середу Європарламент підтримав незаконодавчий звіт 483 голосами “за”, 92 “проти” та 86 утрималися. Депутати заявили про серйозну стурбованість ризиками, яким піддаються неповнолітні онлайн, адже чверть із них демонструє “проблематичне” використання смартфонів. Вони наголосили на необхідності посилити захист від маніпулятивних стратегій, що провокують залежність і шкодять здатності дітей концентруватися.

Парламент пропонує встановити єдиний цифровий мінімальний вік у 16 років для доступу до соцмереж, відеоплатформ та сервісів зі штучним інтелектом. Для дітей віком від 13 до 16 років доступ можливий лише за згодою батьків. Депутати підтримали розробку європейського застосунку для перевірки віку та цифрової ідентифікації, підкресливши, що ці системи мають бути точними та захищати приватність неповнолітніх.

У документі зазначено, що системи вікової перевірки не звільняють платформи від відповідальності за відповідність продуктів віковим вимогам. Парламент також пропонує запровадити особисту відповідальність топменеджменту компаній у разі серйозного й систематичного порушення правил, у тому числі щодо захисту дітей.

Депутати закликали Єврокомісію до рішучіших дій, включаючи заборону найшкідливіших практик, що викликають залежність. Йдеться про нескінченну стрічку, автопрогравання, оновлення свайпом, цикли винагород та інші елементи гейміфікації. Для неповнолітніх ці функції мають бути вимкнені за замовчуванням, а сайти, які не відповідають правилам ЄС, – заблоковані.

У звіті також міститься вимога боротися з переконливими технологіями, такими як таргетована реклама, маркетинг впливу, дизайн, що створює залежність, та “темні шаблони”. Депутати наполягають на забороні систем рекомендацій для дітей, що працюють на основі залученості, та на застосуванні правил DSA до онлайн-відеоплатформ.

Парламент хоче заборонити лутбокси та інші випадкові ігрові механіки, зокрема внутрішньоігрові валюти, колеса фортуни та оплату за прогрес. Окремо депутати пропонують захистити неповнолітніх від комерційної експлуатації, заборонивши платформам надавати фінансові стимули для “кідфлюенсингу”.

У документі також міститься заклик якнайшвидше врегулювати використання генеративних інструментів штучного інтелекту, включно з діпфейками, чат-ботами, віртуальними агентами та застосунками для створення оголених зображень без згоди.

“Я пишаюся цим парламентом, тим, що ми можемо разом захищати неповнолітніх в Інтернеті. Разом із суворим та послідовним виконанням Закону про цифрові послуги ці заходи значно підвищать рівень захисту дітей. Ми нарешті підводимо межу. Ми чітко кажемо платформам: ваші послуги не призначені для дітей. І експеримент на цьому закінчується”, – заявила доповідачка Крістель Шальдемозе під час дебатів.

У звіті наведено дані, згідно з якими 97% молоді користується інтернетом щодня, а 78% підлітків 13-17 років перевіряють пристрої щогодини або частіше. Дослідження також показують, що кожен четвертий неповнолітній виявляє “проблемне” чи “дисфункціональне” використання смартфона.

За опитуванням Євробарометра 2025 року, понад 90% європейців вважають захист дітей онлайн невідкладним завданням. Респонденти найчастіше згадували негативний вплив соцмереж на психічне здоров’я, ризики кібербулінгу та потребу в ефективних вікових обмеженнях.

Австралія стала першою країною, яка запровадить заборону на користування соцмережами для підлітків віком до 16 років, що отримало міжнародне схвалення на Генеральній Асамблеї ООН. Водночас Норвегія посилила свою кампанію, плануючи встановити віковий бар’єр на рівні 15 років, щоб захистити дітей від шкідливого контенту та “влади алгоритмів”.