Зміни дозволять компаніям легше використовувати персональні дані для навчання ШІ.
Європейська комісія планує внести зміни до Загального регламенту про захист даних (General Data Protection Regulation, GDPR), щоб спростити роботу компаній, які займаються штучним інтелектом. Як повідомляє POLITICO, у проєкті пропозицій йдеться про суттєве послаблення обмежень щодо використання даних громадян. Це стане частиною нового пакета реформ під назвою Digital Omnibus, який Єврокомісія представить 19 листопада.
Зміни, за задумом Брюсселя, мають скоротити бюрократію та підвищити конкурентоспроможність європейського бізнесу у сфері штучного інтелекту. Водночас експерти попереджають, що перегляд основоположного закону про захист конфіденційності може стати політичною кризою для ЄС.
“Чи це кінець захисту даних та конфіденційності, як ми підписали це в договорі ЄС та хартії основних прав? Комісія повинна повністю усвідомлювати, що це суттєво підриває європейські стандарти” — прокоментував Ян Філіп Альбрехт, один з авторів GDPR.
Проєкт документів передбачає, що компанії зможуть легально обробляти “спеціальні категорії даних”, такі як релігійні погляди, етнічна приналежність чи дані про стан здоров’я, для навчання своїх алгоритмів. Крім того, планується переглянути визначення персональних даних, щоб псевдонімізовані дані, які не дозволяють прямо ідентифікувати особу, не завжди підпадали під дію GDPR. Також Єврокомісія пропонує змінити правила використання файлів cookie, дозволивши власникам сайтів ширше відстежувати користувачів без окремої згоди.
Ідея реформування GDPR виникла на тлі занепокоєння щодо економічного відставання Європи у технологічних перегонах. Колишній прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі у своєму звіті минулого року прямо назвав чинний регламент таким, що “стримує інновації у сфері штучного інтелекту”. Європейські технологічні компанії неодноразово заявляли, що суворі правила конфіденційності гальмують розвиток ШІ-рішень, тоді як у США відсутність аналогічного закону дозволяє їм швидше рухатися вперед.
Активісти з захисту конфіденційності вже розкритикували плани Брюсселя. Засновник організації NOYB Макс Шремс сказав, що це “ігнорує всі правила належної законотворчості, що призводить до жахливих наслідків”. Він зазначив, що консультації щодо Digital Omnibus завершилися лише місяць тому, а оцінки впливу змін Комісія не провела.
Позиції держав-членів ЄС розділилися. Естонія, Франція, Австрія та Словенія виступають категорично проти будь-якого втручання у текст GDPR. Натомість Німеччина підтримує зміни, вважаючи їх необхідними для розвитку штучного інтелекту.
У Європарламенті ситуація також неоднозначна. Чеська депутатка Маркета Грегорова заявила, що вона “здивована і стурбована” переглядом регламенту, наголосивши, що права громадян мають бути важливішими за економічні інтереси.
Фінська євродепутатка Аура Салла, колишня керівниця брюссельського офісу Meta, навпаки, привітала можливі зміни. Вона вважає, що реформа може дати європейським компаніям більшу правову визначеність та конкурентну перевагу над технологічними гігантами з інших країн.
Після офіційного представлення документів пропозиція Єврокомісії має пройти узгодження між державами-членами та Європейським парламентом. Очікується, що дискусія буде однією з найгостріших у сфері цифрової політики ЄС за останні роки.
Нагадаємо, що з 12 вересня 2025 року в Європейському Союзі набув чинності Закон про дані (Data Act), метою якого є забезпечити легкий доступ та можливості передачі даних користувачів, а також зобов’язати приватні компанії надавати ці дані державним органам у надзвичайних ситуаціях. Цей новий регуляторний акт привів у глухий кут технологічний сектор, оскільки компанії, включаючи Amazon, Microsoft та Cisco, скаржаться на відсутність чітких інструкцій щодо захисту комерційної таємниці та нерозуміння сумісності нових норм із чинним GDPR.