У США вчені виявили найстаріші гральні кості у світі, що стало несподіваним відкриттям.

Їх використовували давні мисливці-збирачі, які мешкали на території Америки.

Дослідники, ймовірно, виявили найстаріші відомі гральні кості. Їх використовували мисливці-збирачі, які жили на території Америки 12 тисяч років тому, наприкінці останнього льодовикового періоду. Нова знахідка на тисячі років старша за артефакти, які раніше вважалися гральними костями, повідомляє Science Alert.

Знайдені кості не нагадують звичні кубики з крапками, вони являють собою двосторонні об’єкти з різними знаками на кожній грані. Проте принцип залишається незмінним: їх можна було кидати, щоб отримати випадковий бінарний результат у грі на удачу, подібно до підкидання монети.

“Історики традиційно вважали гральні кості та теорію ймовірності нововведеннями Старого Світу. Археологічні дані свідчать, що давні групи корінних народів свідомо виготовляли предмети, призначені для отримання випадкових результатів, і використовували ці результати в структурованих іграх на тисячі років раніше, ніж вважалося раніше”, – зазначив автор дослідження Роберт Медден з Університету штату Колорадо.

Самі артефакти були знайдені давно, але лише зараз їх ідентифікували як гральні кості. Під час дослідження Медден проаналізував артефакти корінних американців, які вже були відомі як гральні кості, і виявив чотири спільні характеристики, притаманні всім їм.

Потім він порівняв інші артефакти, які, як вважали, могли бути гральними костями, щоб визначити, чи мали вони якісь або всі з цих ознак. Ті, що відповідали всім чотирьом критеріям, були визнані “діагностичними” доісторичними гральними кістками корінних американців, тоді як ті, що відповідали лише деяким вимогам, були “ймовірними” гральними кістками.

Щоб предмет міг бути класифікований як гральна кость, він повинен був бути двостороннім, виготовленим із дерева або кістки; кожна сторона повинна була бути явно різною, зазвичай із фарбою, пігментами або знаками; він мав мати плоску або злегка вигнуту поверхню; і він повинен був бути відповідного розміру та форми, щоб гравці могли тримати кілька таких костей у руці одночасно і кидати їх на поверхню.

“У більшості випадків ці предмети вже були знайдені й описані. Не вистачало не доказів, а чіткого, загальноконтинентального стандарту для розпізнавання того, що ми розглядаємо”, – зазначив Медден.

Із проаналізованих Медденом артефактів 565 відповідали всім чотирьом критеріям гральних костей. Ще 94 об’єкти були визнані ймовірно гральними кістками, що мали деякі з цих характеристик. Ці артефакти були знайдені на 57 різних археологічних пам’ятках Північної Америки, що охоплюють тисячі років історії.

Найдавніші з них належать до культури Фолсом, приблизно від 12 200 до 12 800 років тому. Сюди входить більше десятка діагностичних зразків гральних костей. Проте один ймовірно ігровий кубик може належати до культури Кловіс і може бути віком до 13 000 років.

За межами Америки стародавні предмети, які вважаються гральними костями, були виявлені в Азії та на Близькому Сході, їхній вік оцінюється в 5500 років. Таким чином, якщо знахідки з Північної Америки справді є гральними костями, вони на кілька тисяч років відтерміновують появу не лише цього типу гри, а й певного типу мислення.

Раніше вчені виявили в Південній Африці шкарлупки яєць страусів віком 60 тисяч років. І вони вказали на те, що давні люди були надзвичайно креативними, структурованими та мислили геометрично.