Японські науковці виявили новий гігантський вірус, який відкриває нові можливості для дослідження цієї групи вірусів і може пролити світло на походження складного життя на Землі. Він був знайдений у прісноводному ставку неподалік Токіо, де атакував амебу, повідомляє Science Alert.
Дослідники назвали його “усикувірусом” на честь ставка Усику-нума, що розташований у префектурі Ібаракі.
Довгий час гігантські віруси вважалися бактеріями через їхні розміри. Проте, хоча донедавна їхнє існування було невідоме, тепер вчені усвідомлюють, що гігантські віруси оточують нас всюди.
Віруси загалом вважаються найчисленнішими біологічними формами на Землі та одними з найзагадковіших. Про еволюційну історію вірусів відомо небагато, і досі залишається незрозумілим, чи можна їх вважати живими організмами. Але навіть якщо вони не є живими, вони впливають на всі форми життя, включаючи людей. Вони не лише захоплюють клітини і викликають хвороби, а й беруть участь у їхній еволюції.
Віруси можуть сприяти горизонтальному перенесенню генів між живими організмами, а деякі з них, відомі як ретровіруси, вбудовують свою ДНК у геном клітин-господарів. Якщо це відбувається в зародковій лінії господаря, вірусна ДНК може передаватися його нащадкам.
Можливо також, що віруси стали поштовхом до еволюційного стрибка від прокаріотів, або одноклітинних організмів, до еукаріотів, або багатоклітинних організмів.
Еукаріотичні клітини зазвичай мають ядро, оточене мембраною, що є “прірвою в структурі” в порівнянні з їхніми без’ядерними прокаріотичними предками. Незрозуміло, як відбулася така різка зміна, але одна з теорій припускає, що ядра були “подарунком” вірусів.
Цю концепцію, відому як вірусний еукаріогенез, вперше висунув у 2001 році Масахару Такемура, молекулярний біолог з Токійського університету науки. Він припустив, що ядро еукаріотичних клітин виникло з великого ДНК-вірусу, подібного до поксвірусу, який інфікував якийсь доісторичний прокаріот.
Ця теорія набула популярності після відкриття у 2003 році гігантських вірусів, що містять ДНК, які формують структури, звані “вірусними фабриками”, всередині клітин-господарів. Ці фабрики іноді укладені в мембрану і зовні та за функціями дуже схожі на ядра еукаріотичних клітин.
Відтоді вчені виявили безліч таких гігантських вірусів, включаючи види з родини Mamonoviridae і тісно пов’язаний із ним кладестиновірус, який вражає певні типи амеб. Однак гігантські віруси є дуже різноманітними і їх важко виділити, тому нове відкриття нового вірусу є дуже важливою подією.
Нагадаємо, вчені відправили віруси, які атакують бактерії, на МКС. Після перебування в космосі, вони мутували та набули нових дивовижних здібностей.