У фінансовій сфері людський фактор залишається пріоритетним у порівнянні з штучним інтелектом. Банківські установи та регуляторні органи все більше надають значення критичному мисленню професіоналів.

Банки все частіше віддають перевагу гуманітаріям замість фахівців STEM-напрямків.

Незважаючи на бум штучного інтелекту у фінансовій індустрії, банки та інвестиційні компанії дедалі частіше приходять до висновку, що людські навички залишаються надзвичайно важливими. Особливо — здатність до критичного мислення, якої, на думку фінансистів, не вистачає частині молодих “цифрових аборигенів”, повідомляє журналістка Financial Times Джилліан Тетт.

Авторка наводить приклад фінансиста з Нью-Йорка, який охарактеризував стажерів 2025 року як “перших справжніх аборигенів штучного інтелекту”. Молоді спеціалісти виросли в середовищі, де ШІ вже став звичним інструментом. Проте початкове захоплення їхньою діяльністю швидко змінилося на розчарування.

“Ми прагнемо критичного мислення, а не лише штучного інтелекту”, — підкреслив фінансист.

За словами фінансиста, після ретельного аналізу ідеї стажери виявилися “тривожно поверхневими”. В результаті компанія зменшила кількість вакансій для випускників STEM-напрямків (науки — Science, технологій — Technology, інженерії — Engineering, та математики — Mathematics) і почала більше звертати увагу на студентів гуманітарних спеціальностей.

Незважаючи на активне впровадження ШІ у фінансовій сфері, реальний вплив технології поки що виявився менш значним, ніж очікувалося в галузі. Згідно з опитуванням Nvidia, 89% фінансових керівників стверджують, що ШІ сприяє збільшенню доходів, а 73% вважають його “критично важливим” для майбутнього бізнесу.

Проте інші дослідження демонструють значно обережнішу картину. Згідно з опитуванням бізнес-школи Judge при Кембриджському університеті, 76% великих фінансових компаній досі не можуть чітко оцінити реальну вигоду від впровадження ШІ.

Лише 40% опитаних повідомили про зростання прибутків завдяки штучному інтелекту, тоді як 43% не помітили жодних змін. Також звіт City of London Corporation свідчить, що жінки, які працюють у сферах технологій та фінансових послуг, мають вищий ризик втрати роботи через ШІ та автоматизацію, ніж чоловіки.

Дослідження Judge також показало, що ШІ у фінансовій сфері переважно використовують для бек-офісних функцій, які не потребують безпосередньої взаємодії з клієнтами. Більшість компаній покладаються на зовнішні моделі, а найпопулярнішим постачальником залишається OpenAI.

Водночас побоювання регуляторів щодо ризиків ШІ лише зростають. Серед основних загроз називають можливі кібератаки, “галюцинації” моделей, надмірну залежність від хмарних сервісів та ризик однотипної поведінки автоматизованих торгових систем.

Тетт вважає, що основна проблема полягає не в самій технології, а в тому, як люди її використовують. На її думку, успіх компаній залежатиме від здатності поєднати знання ШІ з людським аналізом та критичним мисленням.

“Розумні машини не з’являються автоматично ні на добре, ні на погано. Людська стратегія має вирішальне значення”, — підсумовує Тетт.

Експерт Олексій Костенко стверджує, що розвиток штучного інтелекту є не загрозою, а стимулом для розвитку людського інтелекту, оскільки інтелектуальна праця не зникне, а трансформується. Згідно з даними Світового економічного форуму, автоматизація замінить 92 мільйони робочих місць, але створить 170 мільйонів нових — і ті, хто здатен генерувати нові ідеї, гіпотези й соціальні конструкції, стануть “білою кісткою” та привілейованим класом цивілізації.