У Бразилії було знайдено крило птерозавра, яке має вік 113 мільйонів років. Ця знахідка змінює уявлення про викопні залишки.

 Вчені виявили унікальні молекулярні сліди, які свідчать про раціон давньої літаючої рептилії.

Міжнародне дослідження під керівництвом науковців з Curtin University продемонструвало, що надзвичайно добре збережене крило птерозавра, що налічує 113 мільйонів років, змінює наукові уявлення про формування викопних решток. Йдеться про зразок, знайдений на північному сході Бразилії, який зберіг тривимірну структуру кістки та хімічні сліди давнього організму. Дослідники вважають, що важливу роль у цьому процесі відіграли мікроби та специфічні геохімічні умови, передає Phys.org.

Головна авторка дослідження Кліті Гріс зазначила, що ця знахідка є своєрідною “капсулою часу”, яка дозволяє спостерігати не лише структуру кістки, а й молекулярні залишки. За її словами, у зразку виявили сліди стероїдів, що може свідчити про раціон тварини, зокрема про харчування рибою або кальмарами.

“Збереження стероїдів у скам’янілостях є надзвичайно рідкісним явищем, але ще більш вражаючим є те, що наші знахідки ставлять під сумнів давні уявлення про саму консервацію скам’янілостей”, — йдеться в дослідженні, опублікованому в журналі iScience.

Науковці вважають, що вирішальну роль у винятковому процесі збереження відіграли сіркоокиснювальні бактерії, які впливали на розкладання тканин та одночасну мінералізацію решток. Птерозавр, рештки якого досліджували вчені, після загибелі осів на морське дно, де поєднання мікробної активності та хімічного середовища “запечатало” його структуру в камені. Саме ці умови, за словами авторів роботи, дозволили зберегти анатомічні деталі протягом понад 100 мільйонів років.

У дослідженні також зазначається, що порожнисті кістки птерозаврів могли сприяти кращому збереженню решток за певних умов. Ці рептилії були першими хребетними, які оволоділи моторним польотом, а розмах крил деяких видів сягав до 12 метрів.

Гріс підкреслила, що дослідження відкриває новий механізм виняткового збереження скам’янілостей (Lagerstätten) та надає нове уявлення про стародавнє життя. За її словами, унікальні умови середовища підтверджують важливу роль мікробів у цьому процесі, що також підтверджується й на інших локаціях.

Нещодавно міжнародна команда дослідників виявила, що деякі види птерозаврів мали переливчасте іридесцентне забарвлення, яке змінювало колір залежно від кута огляду. Унікальна знахідка скам’янілості віком понад 120 мільйонів років зберегла складну структуру меланосом у волокнистих покривах рептилії, що нагадує будову пір’я сучасних павичів чи колібрі.